ЛІРИКА МАЯКОВСЬКОГО. Як відомо, лірика передає переживання людини, його думки й почуття, викликані різними явищами життя. У лірику Маяковського зображується лад думок і почуттів нової людини будівельника соціалістичного суспільства. Основні теми лірики Маяковського радянський патріотизм, героїка соціалістичного будівництва, перевага соціалістичного ладу над Даний текст призначений тільки для приватного використання 2005 капіталістичним, боротьба за мир, зміцнення оборонної могутності країни, місце поета й поезії в робітнику ладу, боротьба з пережитками минулого й т.д. Злиті воєдино, вони відтворять величний вигляд радянської людини, що гаряче любить свою батьківщину, відданого ідеям революції й народу. Дуже дорога відкритість, гражданственность поета, його прагнення показати “єство й плоть” комунізму, кожного запалити бажанням “думати, дерзати, хотіти, сміти”.

В ім’я революції Маяковський створює надзвичайний ораторський лад вірша, що піднімав, кликав, вимагав іти вперед. Ліричний герой Маяковського борець за загальне щастя. І на яку би найважливішу подію сучасності не відгукнувся поет, вона завжди залишався глибоко ліричним поетом і затверджував нове розуміння лірики, у якому настрою радянської людини зливаються з почуттями всього радянського народу

Герої Маяковського звичайні, але в той же час дивні люди (”Оповідання про Кузнецкстрое”). Під час будівництва міста мужні люди живуть під відкритим небом, мерзнуть, голодують, спереду в них більші труднощі, але губи вперто шепотять у лад: …через чотири роки тут буде місто-сад!. Лірика Маяковського багатий і різноманітна. Чимало своїх віршів поет присвятив патріотизму радянських людей

Кращі з них “Товаришеві Нетте пароплаву й людині”/1926р./ і “Вірші про радянський паспорт”. Перший вірш спогад про радянського дипкур’єра Теодорі Нетте, що героїчно погибли при виконанні службового боргу

Вступом до теми служить зустріч Маяковського з пароплавом, що носить ім’я прославленого героя. Але поступово пароплав як би одушевляється, і перед поетом виникає образ людини. Це він я довідаюся його В блюдечках-окулярах рятувальних кіл. Здраствуй, Нетте! Потім треба спогад про Нетте, що був другом Маяковського

Ці буденні спогади переміняються в центральній частині вірша описом героїчного вчинку простої радянської людини “слід героя світлий і кривавий”. Рамки вірша розширюються: почате з опису дружньої зустрічі, воно піднімається до думок про Батьківщину, про боротьбу за комунізм. Такі як Нетте не вмирають пам’ять про їх народ втілює …

у пароплави, у рядки, і в інші довгі справи. Гімном радянській Батьківщині звучить і інший ліричний вірш Маяковського “Вірші про радянський паспорт”/1929 р./. Вірш починається з незначної події з опису перевірки паспортів у залізничному вагоні в момент прибуття поїзда на границю. І поет зауважує багато чого: і чемність чиновника, що “не перестаючи кланятися”, “з почтеньем” бере паспорта американця й англійця; і його зневага побачивши польського паспорта. І раптом, начебто опіком рот скривило панові

Це пан чиновник бере мою червоношкіру паспортину. Мирний плин порушений. “Жандармська каста” готова кинутися на поета, але в його руках “молоткастый, серпастий, радянський паспорт”, за ним країна соціалізму

Маяковський гордий за свою могутню Батьківщину: “Читайте, заздріть, я громадянин Радянського Союзу!” Багато віршів присвятив Маяковський і поезії /”Ювілейне”, “Сергію Єсеніну”, “У весь голос” і ін./ Він пише “про місце поета в робітнику ладу”, про значення поезії для народу, для його боротьби за комунізм. Поет підкреслює відповідальність поета перед радянським суспільством, тому його лірика відрізняється високою ідейністю й народностями