Говорячячи про Бородінськийий біій, не можна умолчать про дв ключові фігури ц вирішальної події в історії дев’ятнадцятого століття: Кутузов і Наполеон. Товстої в романі “Війна й мир” зображує цих людей діаметрально протилежними. Поводження Кутузова часом спантеличує читачів. Товстої показує головнокомандуючого дрімаючим, бездіяльним

Але в цьому видна особлива мудрість цієї старої людини. Він не віддає накази, а якось особливо, по-людськи, говорить: - Поїдь, голубчик, поїдь, Христос із тобою… Наполеон же діяльне, часом метушливий. Він пише накази, одержує подарунки, снідає. У ньому відчувається радісне порушення перед рішучим боєм

Йому пророкують узяття Москви: “Через три дні ви побачите Москву. Ви, вірно, не чекали побачити азіатську столицю. Ви зробите приємну подорож”. Для Кутузова й всіх російських людей на Бородінському полі вирішувалася доля: бути або не бути країні

Для Наполеона ж - це чергова перемога,- так він думав,- яка зробить його владикою напівмиру. “Весь день 25 серпня,- як говорять його історики,- Наполеон провів на коні, оглядаючи місцевість, обговорюючи плани, що представляються йому його маршалами, і віддаючи особисто наказу своїм генералам”. Кутузов розмовляє із князем Андрієм, вислухує проект Денисова про організацію партизанських загонів і відповідає: “- Добре, добре, голубчик, залишайся отут, при штабі, завтра поговоримо”. Головнокомандуючий як би знехотя погоджується підписати паперу: “Він поморщився… - Ні, вели подати, голубчик, сюди столик, я отут подивлюся…

” Кутузов слухає доповідь “тільки тому, що в нього були вуха… але очевидно було, що нічого з того, що міг сказати йому черговий генерал, не могло не тільки здивувати або зацікавити його, але що він знав уперед усе, що йому скажуть…”. Кутузов уважає, що в штабі мало що вирішується. Усе буде залежати від солдатів

Тому на бажання Андрія Болконского боротися в полицю, Кутузов відповідає: “- Жалую, ти б мені потрібний був: але ти правий, ти правий. Нам не сюди люди потрібні. Порадників завжди багато, а людей немає… іди з Богом своєю дорогою. Я знаю, твоя дорога - це дорога честі”.

Росіяни люди на Бородінському полі