Німецький поет Г. Гейне сказав: «Кожна людина — це неповторний світ. Під і кожною могильною плитою — світова історія». Як на мене, наше завдання не рйнувати цей світ, а спробувати розібратись у ньому.

Якщо взяти пригорщу піску та добре роздивитися її під мікроскопом, то виявиться, що немає жодної піщинки, схожої на іншу. Краплини дощу, які на перший погляд мають бути схожими, при детальному вивченні виявляються зовсім різними. І так можна перелічити все живе й неживе на землі, від сніжинок до зебр, від листка на дереві до квітки, від комахи до слона і, нарешті, до людини. Все це унікальний витвір природи. Саме так, він— унікальний ви -розумієте — унікальний! Тобто неповторний по своїй суті, за своєю формою. Ми різні: ми по-різному сприймаємо обставини життя, по-різному на них реагуємо. Ми можемо бути адекватними і неадекватними, красивими і не-красивими, розумними і не дуже.

Але є те, що нас об’єднує. Всі ми — люди, й основною ознакою людини є розуміння і всепрощення. Іноді нам здається, що всі люди навколо нас неприязні, вони не поділяють нашої точки зору, їм не подобається наш одяг, манера вести розмову тощо. Але ж озирніться! Всі ці люди — це ми з вами. Кожна людина — неповторна! Тож давайте її сприймати як явище неординарне, давайте пробачати одне одному, довіряти. Давайте принаймні спробуємо бути терпимішими, адже всі ми діти матінки-природи. У всіх нас різні почуття, емоції, і не можна однозначно сказати, хто правий в тій чи іншій ситуації. Любімо одне одного, поважаймо. Нехай розквітнуть наші таланти, нехай кожна людина зрозуміє, що завдання життя не в тому,

щоб бути на боці більшості, а в тому, щоб жити згідно з внутрішнім законом, законом справжньої людини.