Томас Фаулер - англійський журналіст, що працює в Південному В’єтнамі в 1951-1955 р. Втомлений, душевно спустошений людина, багато в чому схожий зі Скоби - героєм іншого роману Грэма Гріна - «Суть справи». Він уважає, що його борг - повідомляти в газети тільки факти, оцінка їх його не стосується, він не хоче ні в що втручатися, прагне залишитися нейтральним спостерігачем. У Сайгоне Т. Ф. уже давно, і єдине, чим він дорожить, що втримує його там, - любов до в’єтнамської дівчини Фу-Онг. Але з’являється американець Олден Пайл, що веде Фуонг. Роман починається з убивства Пай л а и з того, що Фуонг вертається до Т. Ф. Але далі йде ретроспекція. Поліція шукає злочинця, а паралельно із цим Т. Ф. згадує про Пайле: той спас його під час нападу в’єтнамських партизанів, буквально отнеся в безпечне місце, ризикуючи власним життям

Начебто б добрий учинок? Пайл дратує Т. Ф. своїми ідеями, своїм безапеляційним поводженням, що граничить із фанатизмом. Довідавшись нарешті, що вибух на площі, улаштований американцями, у результаті якого загинули жінки й діти, справа рук Пайла, Т. Ф. не витримує й передає його в руки в’єтнамських партизанів: «Ви б на нього подивилися… Він стояв там і говорив, що все це сумне непорозуміння, що повинен був відбутися парад…

Там, на площі, в однієї жінки вбили дитини… Вона закрила його солом’яним капелюхом». Після смерті Пайла якось сама собою влаштовується доля Т. Ф.: він залишається у В’єтнамі - «цій чесній країні», де вбогість не прикрита соромливими покривами; жінка, що ніколи легко залишила його для Пайла, з тією же природністю вигоди легко й смутно приходить тепер назад.