Автор «Корабля дурнів» ремствує на те, що про людину судять не по його достоїнствах, а по його статку. Багатієві в будь-якій компанії забезпечене саме почесне місце. Брант уболіває» що над миром запанував його величність Пан Пфеніг! Заволодіти ним поспішають користолюбці, лихварі, перекупники, шахраї й жебраки

Автор не робить розходження між рисою характеру й професією, тому що всі його герої жадають наживи. Навпроти, йому милі люди скромні, чесні й бедные. В антиподах власників убачаються ті чесноти, за які будуть ратувати Лютер і його послідовники,- працьовитість, помірність, смиренність