Середина XVII в. Підбурюваний Фрондою, народ Парижа нарікає: депутати, купецтво, судове відомство обурені політикою кардинала Мазарини, що висмоктує всі соки із платників податків. Королеву, шедшую до меси в собор Паризької Богоматері, переслідувала юрба жінок, що волають про справедливість. Народ юрбився й на шляху юного короля Людовика XIV, що вертався в палац із Парламенту, де він оголосив кілька вердиктів, один разорительнее іншого. Навіть перший президент Парламенту відкрито виступив проти втручання короля в права депутатів. У Палі-Роялі купецький старшина загрожує хвилюваннями й теперішнім бунтом, якщо Мазарини не припинить своїх ворожих дій. І хвилювання вже помітні на вулицях столиці…

Мазарини - всіма ненавидимый, що терпить глузування іноземець низького походження, слабке тінь могущественнейшего Ришелье - почуває, як трясеться земля під його ногами. Йому потрібна надійна опора. Одягшись у мушкетерський мундир, він призиває до себе лейтенанта д’артаньяна, що ніколи оказали безцінної послуги Її Величності королеві

Мазарини просить його привезти з Бастилії, що втримується там у висновку де Рошфора: він і д’артаньян - два чоботи пари в підступах колишнього часу. Пора їм послужити службу й нові часи. Рошфор розповідає кардиналові, що д’артаньяну супроводжували у всіх його подвигах Атос, Портос і Арамис, - але де вони тепер? Бог звістка!..

До здивування Рошфора, його перепроваджують назад у в’язницю; а він уже встиг простягнути давньому супротивникові д’артаньяну руку друга й заприсягти у вічному світі! Втім, д’артаньян - лише виконавець наказів Мазарини; кардинал, а не мушкетер - лютий недруг Рошфора. По шляху у в’язницю Рошфора відбивають у стражи що бешкетують парижане: усякий, хто сидить у Бастилії, їх кумир

При новій зустрічі з д’артаньяном Рошфор підтверджує дану йому клятву й береться допомогти розшукати трьох його друзів. Знайти їх - воля Мазарини, а виходить, Її Величності королеви, улюбленої кардинала й фактичної володарки Франції до досягнення її сином повноліття. Природне чуття д’артаньяна і його вміння розв’язати будь-яку мову приводять його по черзі до трьох мушкетерів, що простились із бурхливим життям: Арамис - абат, Атос і Портос вкушають тихі радості буття у своїх маєтках

Портос простодушно погоджується бути супутником д’артаньяна: обоє вони солдати, і притім служать Франції аж ніяк не безкорисливо. Іншого покрою - Арамис і Атос. Атос виражається набагато різкіше Арамиса: честь дворянина не дозволяє йому служити Мазарини - цьому негідникові, цьому лихвареві, що ні в гріш не ставить королеву й от-от розв’яже у Франції міжусобну війну

Ледь дочекавшись від’їзду д’артаньяна, лише на третину кардинала, що виконав доручення,, граф де Ла фер - Атос повідомляє свого прийомного сина Раулю, віконтові де Бражелону: «Увечері ми їдемо в Париж». По приїзду в столицю він представляє Рауля графині де Шеврез; з їхньої бесіди можна догадатися, що віконт - плід однієї легковажної пригоди, однієї любовної ночі, пережитої ними замолоду. Атос доручає графині турботу про Рауле на той час, поки він буде у від’їзді; йому має бути небезпечну подорож…

Тим часом Рошфор улаштовує втеча з в’язниці герцога де Бофора, що був фаворитом королеви після смерті Людовика XIII, захованого за ґрати новим кумиром Її Величності - Мазарини. Кардинал посилає на розшуки небезпечного втікача д’артаньяна й Портоса. Виїжджаючи з Парижа, д’артаньян на повному скаку збиває з ніг какою-те перехожого. Загинь він під копитами - і історія потекла б інакше; але ця людина, радник Парламенту Брусель, залишається живий. Париж розцінює інцидент як політичний замах, вся Фронда в ці дні наносить візити Бруселю, повітря наелектризоване погрозами на адресу кардинала

Заганяючи один коня за іншою, мушкетери наздоганяють герцога де Бофора. Сили, на жаль, не рівні: його супроводжує загін з півсотні людин, серед яких д’артаньян і Портос довідаються не тільки Рошфора, але й Арамиса з Атосом. Ця обставина рятує їм життя. «Принци, міністри, королі, немов мутний потік, пронесуться й зникнуть - а ми залишимося все тими ж, - переконані четверо героїв. - чи Прихильники ми кардинала або Фронди - чи не однаково перед особою нашої дружби, нашої готовності допомогти один одному в лиху!

Будемо вірні нашому сполучнику до кінця!..» Віконт де Бражелон - на, що наближається до кінця війні з Іспанією. На поле бою він підбирає смертельно пораненого священика й відвозить його вгостиницу.

Святий батько бажає висповідатися. Випадок підвертається сам: Рауль і його друг де Гиш зустрічають на проїзній дорозі мандрівного ченця. Приймаючи сповідь умираючий, цей чернець довідається, що перед ним - кат його матері, міледі Винтер. англійський шпигун, Що Ховається під чернечою рясою, Джон-Френсис Винтер-Мордаунт убиває того, чию сповідь він прийняв

Перш ніж випустити дух, раскаявшийся кат повідомляє, хто він і хто його вбивця, Гримо, зброєносцеві Атоса, супутнику Рауля у військовому поході. Гримо мчиться в Париж; він догадується, що туди простує син міледі, це загрожує життя декількох свідків страти леді Винтер… У Парижу - дядько Мордаунта, брат злощасної Міледі лорд Винтер.

Він посланий королем Англії Карлом I просити французьку королеву й кардинала Мазарини про військову й політичну допомогу в протистоянні армії бунтівників під водійством Кромвеля. Англійська королева, що проживає в Парижу у вигнанні в монастирі кармеліток, у розпачі: лордові Винтеру не вдалося схилити Францію на сторону Карла, що втрачає корону, I. Винтер намагається утішити свою государиню: є ще у Франції люди, готові нам допомогти! Це д’артаньян і його друзі, уже один раз Британської імперії, що довели, свою відвагу й щиру шляхетність. Лорд Винтер відвідує Атоса. Старий друг засмучує його: д’артаньян з Портосом - слуги кардинала

Але ми з Арамисом - у вашім розпорядженні! У причалу в Булони Арамиса, Атоса й Винтера підстерігає готовий мстити за матір Мордаунт (він привозив секретний лист Мазарини від Кромвеля з вимогою зберігати нейтралітет у цю мінуту падіння Карла, і лист зіграв свою роль у рішенні, прийнятому королевою). Мордаунту не вдається проникнути на корабель, яким відпливають в Англію його дядько й два мушкетери

Він готовий плисти по їхніх слідах на наступному ж вільному судні. У цей час у Парижу заарештовують Бруселя. Народ виходить на вулиці й вступає в сутички з армією. Рошфор, що встав на чолі Фронди, разом з іншими призвідниками безладь вимагає негайно звільнити свого вождя

Корольова змушена підписати пред’явлений їй ультиматум, але таїть у серце ненависть до збожеволілим підданим: «Мені і юному королеві слід покинути Париж. Чернь розгубиться, побачивши, що немає на троні їхньої правительки, - і тоді я спопелю це підле місто!» У супроводі незамінного д’артаньяна вона з десятилітнім сином залишає столицю й знаходить пристановище в Сен-Жермене. Декількома годинниками раніше тим же д’артаньяном чудом вивезений з Парижа й Мазарини… Повернувшись у Париж, д’артаньян одержує листа від Атоса й Арамиса: вони потрапили в небезпечну переробку, вони вручають йому піклування про Рауле й заповідять мстити Мордаунту.

Адреси свого вони не повідомляють навмисне, знаючи, що борг дружби може і їхніх друзів піддати тої ж небезпеки, яка тепер загрожує ім. Д’артаньян саме в цей час спрямований Мазарини в Англію із секретним посланням. Морський шлях вони з Портосом проробляють у компанії Мордаунта, що поджидали їх у Булони. Далі їхній маршрут - у Ньюкастль, у табір Карла I. Тут уже з’явилися Атос і Арамис у супроводі лорда Винтера. Його Величність присвячує двох відважних мушкетерів врыцари.

На жаль, їм доведется служити королеві Англії недовго: на сторону Кромвеля переходять шотландські гвардійці, король полонений. його лорда, Що Захищав, Винтера вбиває Мордаунт. Всім чотирьом мушкетерам, захопленим разом з Карлом I, вдається бігти

Тепер їхній борг - виручити короля. На військовій раді дозріває задум утертися в довіру до варти полоненого Карла, зав’язати із солдатами дружбу й за картковою грою обеззброїти суперників. Цей план в останній момент зриває Мордаунт, що вбіг у вартове приміщення з лементом: «Це зрада!»… Король присуджений до страти. У ніч перед виконанням вироку до нього в Уайт-Хол є одягнений єпископом Арамис і попереджає про те, що готується його втеча

Вірні королеві люди викрадуть на світанку ката, страту відкладуть на добу - а вуж доби вистачить для рятування Його Величності від смерті! Чотири мушкетери, переодягшись теслями, займають намічені заздалегідь місця біля ешафота й під його настилом. До їхнього жаху, на ешафот сходить іншої кат

Pages: 1 2