В VII-VI вв. до н.е. північну й центральну частини .нинішньої території Іспанії захопили кельти, що змішалися з корінним населенням півострови, а зі сходу у внутрішні райони країни проникнули греки. ДО 535 р. до н.е. греків витиснули карфагеняне. Їхнім опорним пунктом і основним портом був м. Новий Карфаген (у цей час тут розташований великий іспанський порт Картахена).

В 206 р. до н.е. південну й східну частини Пиренейского півострова захопили римляне. Майже два сторіччя знадобилося римським легіонам для того, щоб затвердити своє панування над півостровом, але й після .цей не раз спалахували повстання місцевого населення. проти безжалісного гноблення й пограбування

Катастрофа Римської імперії в V в. н.е. ознаменувалося вторгненням на півострів варварських племен - аланов, вандалів, свенов, вестготів, франків і інших, які вели безперервні війни один з одним і із сусідніми племенами

В 711 р. н.е. перші загони арабів і берберів пері правилися з Африки в Іспанію. ДО 718 р. майже вся Іспанія, за винятком північних районів, виявилася в них руках

Невеликі християнські королівства на півночі Іспанії стали вогнищами звільнення (реконкісти) країни від арабського панування. Реконкіста затяглася майже на 800 років, тому що боротьба іспанських феодалів другу іншому гальмувала звільнення країни. Тільки наприкінці XV в. у зв’язку з об’єднанням найбільших королівств підлоги острова - Кастилії й Арагону, реконкіста вступила в стадію свого завершення. В 1492 р. під натиском об’єднаних сил Кастилії й Арагону впала столиця останнього арабського емірату в Іспанії - м. Гранада.

В XVI-XVIII вв. у період Великих географічних відкриттів Іспанія завоювала величезні території в Північній, Центральній і Південній Америці, в Азії й Африці, затвердила своє панування над Нідерландами

Величезні багатства, що добувалися шляхом знищення корінного населення колоній і його самобутньої культури, не привели до розвитку економіки Іспанії, тому що країна залишалася роз’єднаної, у ній панували великі поміщики-феодали й церква, не зацікавлені в раз витії промисловості, міст, торгівлі

На початку XIX в. в Іспанію вторглись війська Наполеона. На боротьбу із загарбниками піднявся весь народ, розгорнувся масовий патріотичний рух

К. Маркс і Ф. енгельс, що уважно вивчали історію Іспанії, відзначали, що боротьба із французькими загарбниками й серія революцій в Іспанії в XIX в. показали, що в іспанському народі, незважаючи на гноблення його феодалами й церквою, таяться величезні внутрішні сили

14 квітня 1931 р. іспанський народ скинув ненависну монархію. Народні маси не примирилися з буржуазною республікою поміщиків і капіталістів, що прийшла на зміну монархії,

У жовтні 1934 р. відбулося збройне повстання астурийских гірників. Його поразка показала необхідність єдності дій трудящих проти реакції. З ініціативи Комуністичної партії Іспанії й при її активній участі був створений Народний фронт,

який домігся блискучої перемоги на виборах у Кортеси (іспанський парламент) 16 лютого 1936 р. Однак уряд Народного фронту не прийняло дійових заходів проти ворогів Іспанської республіки. Зокрема, вищий командний склад армії не був зміщений. Внутрішня реакція, перегрупувавши свої сили, підняла заколот армії проти республіки

Pages: 1 2 3