Після другої світової війни підсилилося Проникнення США в економіку Іспанії. Монополії СЩА значно розширили свої позиції в промисловості Іспанії, шляхом захоплення значної частини германських активів, широкого застосування системи участі в Іспанських підприємствах, створення змішаних іспано-американських компаній, а також через міжнародні Об’єднання, де головну роль грає американський капітал. Американський капітал використовує як канали свого проникнення різні урядові організації Іспанії, як, наприклад, «Національний інститут промисловості». Це державно-монополістична корпорація була створена у вересні 1941 р. для посилення будівництва промислових підприємств. «Національний інститут промисловості» має в розпорядженні значний капітал і численні підприємства. Інститут контролює видобуток стратегічних матеріалів і направляє їхній розподіл, здійснює модернізацію озброєння. Вплив Інституту, масштаби його діяльності безупинно розширюються

Після висновку 26 вересня 1953 р. військового до говору й інших угод політичного й економічного характеру між США й Іспанією особливо підсилилося проникнення США в іспанську економіку

Англія має значні капіталовкладення в гірничодобувній промисловості Іспанії і є головним конкурентом США в зовнішній торгівлі з Іспанією. Боротьба США й Англії за контроль над тими або іншими підприємствами й галузями господарства Іспанії, за оволодіння мінеральними родовищами, в області зовнішньої торгівлі загострюється. У процесі боротьби американські монополії поступово витісняють своїх конкурентів

Шляхом твердої експлуатації трудящих і руйнування безлічі дрібних і середніх підприємців, підсилюється концентрація виробництва й капіталу в руках жменьки монополістів. Металургійні об’єднання «Альтос Орнос» і « Дуро-Фельгера», пов’язані з американським капіталом, роблять 2/3 усього чавуну й стали країни, їхні власні шахти дають ‘/з іспанського видобутку вугілля. В енергетичній промисловості шість великих трестів контролюють 90% виробництва й розподіли електроенергії в країні. Особливо велика концентрація в банківській справі. Шість великих банків (Банко Испано-Американо, Банко еспаньол де кредиті, Банко де Бискайя, Банко де Більбао, Банко Сентраль і Банко Уркихо) володіють більше 65,3% всіх банківських активів, 64,4% портфеля цінних паперів, 75% врахованих векселів. Фактично вся банківська система країни перебуває в їхніх руках. Ця так звана «шістка» тісно пов’язана з найбільшими промисловими й торговельними підприємствами, з іноземним капіталом. В Іспанії створена організація «Форин Инвесторз Сервис», що займається залученням іноземних капіталів в економіку країни. Ця організація тісно пов’язана з Банко де Більбао

У стані занепаду перебуває сільське господарство країни. В 1955 р. обсяг сільськогосподарської продукції становив близько 85% від рівня 1929 р. Різко скороти лось поголів’я худоби. Але, незважаючи на це, в Іспанії є «надлишок» сільськогосподарських продуктів, об, що роззявлявся в результаті високих цін і низкою поку натільної здатності мас. Скорочується споживання народних мас, а десятки й сотні тисяч тонн сільськогосподарських продуктів знищуються. США продають Іспанії свої избитки сільськогосподарських продуктів, погіршуючи й без того жалюгідне положення іспанських сільськогосподарських товаровиробників. Скорочуються посівні площі ряду сільськогосподарських культур, як, наприклад, зернових, бавовни, цукрового буряка; цьому сприяє також система реквизиций урожаю з боку влади. Росте безробіття серед сільськогосподарських робітників

Спроба вийти з важкого положення шляхом форсування експорту натрапляє на труднощі в результаті посилення конкуренції інших капіталістичних держав на світовому капіталістичному ринку. Частка Іспанії у світовому зовнішньоторговельному обігу капіталістичних країн падає з року вгод.

Зростаюча конкуренція з боку американських монополій, мілітаризація господарства, вузькість внутрішнього ринку, недостача палива, енергії й окремих видів сировини і їхній розподіл на користь військових галузей промисловості приводить до руйнування безлічі дрібних і середніх підприємців, до згортання виробництва мирних галузей промисловості. Так, не хватка металу, виробництво якого лише в 1954 р. досягло рівня 1929 р., приводить до недовантаження підприємств у суднобудівній, вагонобудівній і іншій галузях виробництва. За рівнем розвитку металургії Іспанія займає одне з останніх місць у Європі. Через не хватку цементу й будматеріалів у силу величезного військового будівництва страждає цивільне будівництво, а це загострює й без того гостра житлова криза в країні. Скорочення виробництва в текстильній, взуттєвій і іншій галузях, що виробляє предмети народного споживання, росте, поширюючись і на інші галузі промисловості. Багато фабрик і заводи закриваються, інші працюють кілька днів внеделю.

Разом з тим підприємства й галузі, що виконують військові замовлення й добувають стратегічну сировину, на яке є великий попит з боку США, збільшують виробництво

Рік у рік погіршується фінансове становище Іспанії. Це виявилося в плані бюджету на 1956 р. Витрати намічені в сумі 35,6 млрд. песет, доходи - у сумі 33,8 млрд. песет. Дефіцит в 1,8 млрд. песет намічено покрити головним чином за рахунок збільшення податків. Різко зростають прямі військові витрати на армію, флот, поліцію, жандармерію, рівні 11,3 млрд. песет проти 9 млрд. песет в 1955 р. У той же час витрати на народне утворення в 1956 р. заплановані в сумі 2,8 млрд. песет, на промисловість 237 млн. песет, на сільське господарство 298 млн. песет. Характерно, що по бюджеті 1956 р. на зміст каральних органів асигнується значно більше засобів, чим на утворення, промисловість і сільське господарство разом узяті

Однієї з особливостей економіки Іспанії є нерівномірне розміщення продуктивних сил по території країни. У процесі економічного розвитку змінювалося місце й значення окремих провінцій в економічному житті країни. Сто років тому найважливіший нині промисловий район Іспанії - Країна Басків - був одним із самих відсталих куточків Іспанії. У Більбао в 1860 р. було близько 11 тис. жителів, у той час як Бургос - нині зубожілий кастильский провінційний центр нараховував понад 16 тис. жителів. У Більбао тоді ще. не існувало металургійного виробництва, що було представлено в Андалузії двома дрібними перед прийняттями. Швидкому розвитку Країни Басків сприяло наявність великих, близько розташованих запасів залізної руди й вугілля, а також вигідне приморське положення району

Нерівномірний розвиток окремих районів супроводжувалося тим, що найбільш розвинені райони гальмували розвиток своїх сусідів. Так, відсталість економіки Арагону почасти пояснюється його положенням між високорозвиненими Країною Басків і Каталонією. Як уже вказувалися, більше розвинені економічні райони Іспанії розміщені в приморських районах. Майже вся Центральна Іспанія (за винятком району Мадрида) ставиться до найбільш відсталим за рівнем свого розвитку районам

Щоб показати розходження в розвитку економіки окремих провінцій, приведемо кілька прикладів. Вартість зробленої промислової й сільськогосподарської продукції на 1 жителя в рік коливається від 6 - 7 тис. песет у промисловій Астурії й провінції Гипускоа в Країні Басків, 5400-5500 песет у провінціях Мадрид і Барсі лона, до 2600-2800 песет в аграрних провінціях естремадури, Галисии, Андалузії

Нерівномірність в економічному розвитку провінцій видна й з розподілу самодіяльного населення, зайнятого в промисловості (по переписі 1950 р.). У провінції Барселона зайнята в промисловості 60%, у Би скайе 50% самодіяльного населення, у той час як у провінціях Авила, Касерес, Луго, Оренсе-Менш 10% Тільки в провінціях Барселона, Бискайя, Гипускоа Овьедо, Жерона, Сантандер, Мадрид, Балеари в промисловості зайнято більше ‘/з самодіяльного населення Інші провінції країни носять яскраво виражений аграрний характер

Іспанія — країна дуже древньої історії. Численні архітектурні пам’ятники, археологічні знахідки вказують на значний розвиток фінікійських, давньогрецьких, карфагенских, римських і інших древніх поселень на території країни

В VII в. до н.е. на узбережжя Іспанії з’явилися фінікійські колоністи, що почали розробку рудників. Їхнім центром став м. Гадес (нині Кадис) -одне з найдавніших міст у Західній Європі

Pages: 1 2 3