Офіційне найменування держави: Королівство Бельгія.

Площа: 30,5 тис. кв. км.

Населення: 10 млн. чіл. (58% фламандці, 32,5% валлони) .

Столиця: м. Брюссель (1 122 000 чіл.)

Офіційні мови: французький, фламандський.

Грошова одиниця: 1 бельгійський франк (= 100 сантимів) .

Форма держави: Королівство.

Глава держави: Король (з 1 серпня 1993 р. – Альберт II) .

Глава уряду: прем’єр-міністр.

Державний устрій: конституційна монархія.

Законодавчий орган: двопалатний парламент.

Адміністративно-політичний розподіл: 9 провінцій.

Входить в економічний сполучник БЕНІЛЮКС (Бельгія, Нідерланди, Люксембург) . Договір про сполучник був підписаний в 1958 р., почав діяти в 1960 р. Місцеперебування керівних органів - м. Брюссель.

Брюссель - штаб-квартира НАТО.

  БЕЛЬГІЯ - невелика країна, розташована на крайньому північно-заході Європи, на узбережжя Північного моря. Її територія - усього 30,5 тис. кв. км. Це менше, ніж територія Швейцарії або Нідерландів, і ледь становить 2/3 Моськовської області. У Західній Європі по площі Бельгія перевершує тільки Люксембург і мікродержави. Самі бельгійці жартують, що, в’їжджаючи в їхню країну на автомобілі, треба встигнути загальмувати, інакше можна виявитися в сусідній державі.

Ськромне місце займає Бельгія й по числу жителів - її населення близько 10 млн. чоловік. Однак країна відіграє помітну роль в економіці й політику капіталістичного миру.

Бельгія безпосередньо граничить із чотирма державами. Невелика вузька протока Північного моря відокремлює її від Англії. Сухопутні границі проходять на півночі з Нідерландами, на сході - із ФРН, на південно-сході - з Люксембургом і на півдні - із Францією.

Таким чином, маючи вихід до моря, країна дійсно перебуває в центрі найбільш густонаселеної й промислово розвитої зони Західної Європи. Через її територію здавна проходять торговельні шляхи, що зв’язують сусідні держави між собою й з Північним морем. По вираженню самих бельгійців, їхня батьківщина - “перехрестя Західної Європи” . Головні ріки країни Шельда й Маас, що беруть початок у Франції.

СТОРІНКИ ІСТОРІЇ

Валлони й фламандці

Незважаючи на двохтисячорічну історію, сучасна бельгійська держава - одне з наймолодших у Європі. Як самостійна держава, вона бере початок з 1830 року. Попередній період характеризувався кількаразовими ськладними територіально-політичними змінами, що охоплюють і сусідні країни, зокрема Нідерланди, історія яких протягом багатьох сторіч була нерозривно пов’язана з історією Бельгії.

У стародавності на землях від Рейну до Північного моря жили кельтські племена, серед яких найвідоміший і численним було плем’я белгов (звідти й вульгарно сучасна назва держави) . У перших століттях нашої ери територію, населену цими племенами, остаточно завойовують римляне, які створюють тут свою провінцію Белгику, що стала далекою периферією римської рабовласницької держави. З поступовим занепадом Римської імперії територія нинішньої Бельгії захоплюється германськими племенами. Знову, що прийшли народи, обґрунтовуються на півночі країни, поклавши, таким чином, початок язиковій границі між групами населення германського й латинського походження. У південній, романізованій Бельгії сформувалися валлони - народ, близький по походженню й мові до французів. У північній, германізованій частині країни, зложилися фламандці - народ, родинний по мові й культурі голландцям. Границя між цими двома основними народами країни остаточно встановилася в IV в. н. е. Вона простягнулася (і майже збіглася) з оборонною лінією, що проходила тут римською, від Кулони (Кельна) до Булони.

Практично збереглася без змін і до наших днів.

Бельгія - центр економічного життя середньовічної Європи.

В V в. територія нинішньої Бельгії входить до ськладу Франкського держави, після розпаду якого в IX в. зі смертю Карла Великого тут утвориться трохи розрізнених і феодальних володінь, що ворогували між собою, найбільшими з яких стають графства Фландрія, Брабант і Льежськое єписькопство. Після арабських завоювань у Середземномор’я й переміщення основних торговельних шляхів на північ Бельгія виявляється майже в центрі економічного життя середньовічної Європи.

В XII - XIV вв. Фландрія й Брабант перетворюються в багаті й розвинені в господарському відношенні області Європи - центри європейської торгівлі й міської промисловості. Територіальне об’єднання феодальних володінь наприкінці XIV в. під владою бургундських герцогів, введення єдиної монетної системи й ськасування мит сприяють ще більшому розширенню економічних зв’язків. Наприкінці XV в. Бельгія входить до ськладу 17 провінцій, що поєднують землі Бельгії (за винятком Льежського єписькопства, що залишалося незалежним церковним володінням до завоювання Бельгії Францією в 1795 р.) , Голландії й північній Франції під загальною назвою Нідерланди, які належать могутній династії Габсбургов. На початку XVI в. вся ця територія переходить під владу відсталої феодальної Іспанії.

До цього часу об’єднані Нідерланди досягають найвищого розквіту господарства й культури в Європі. Ця область стає одним з головних центрів європейського Ренесансу. У її економіці швидко розвиваються капіталістичні відносини, особливо в торгівлі, кораблебудуванні й текстильній промисловості. Деякі міста, як, наприклад, Брюгге, переживають занепад, зате швидко розвиваються Брюссель і Антверпен. Антверпен стає по суті основним європейським портом, торговельним і фінансовим центром Європи, випередивши такі великі фінансові центри, як Генуя на Середземне море й Аугсбург у Центральній Європі. В Антверпені вперше були створені фондова й товарна біржі, де на ськладах зберігалися товари із усього світла. Німецькі, італійські й португальські фінансисти відкривали тут свої контори.

Кораблі, Що Відправляються з Антверпена, борознять хвилі всіх океанів. Бельгійці й голландці суперничають на море з англійцями, французами, португальцями й іспанцями. Перше відкриття в Антарктиці належить С. де Кордесу, жителеві Антверпена. Бельгійські купці налагоджують торгівлю із країнами Африки й Азії, зокрема, з Індією, Індонезією й Китаєм. Група валлонів відправляється в Америку й засновує на острові Манхеттен поселення Новий Авен, що дало початок Нью-Йоркові.

Гне іспанців

Однак розвиток капіталізму із середини XVI в. гальмується гнітом іспанського абсолютизму, опорою якого була католицька церква. Зарождающиеся буржуазія й пролетаріат сприймають підпорядкування Іспанії як національне гноблення. Жорстокість іспанських феодалів, непомірно високі податки, що розоряють країну, насадження католицизму, інквізиція й нещадне переслідування інакомислячих, особливо при іспанському королі Пилипі II, обурюють усього населення Нідерландів і приводять до важкій, кровопролитній війні проти Іспанії й католицькій церкві. Однак тривала й запекла боротьба за незалежність не увінчалася для Бельгії успіхом. Вона привела до відділення в 1579 р. північних провінцій і перетворенню їх у самостійну державу - Нідерланди, або Голландію. Що залишилася ж під владою іспанської монархії Бельгія занепала.

Наступили самі тяжкі часи в історії країни, що тривали більше 200 років. Були порушені весь господарські зв’язки. Антверпен, розгромлений іспанськими, французькими й голландськими військами, фактично перестав існувати як морський порт і торговий центр. Брюссель повинен був підкорятися спочатку Мадриду, а потім Відню, де перебували пануючі монархи.

До початку XVII в. територію сучасної Бельгії можна вважати в основному сформованій. Однак майже безперервні війни, які протягом усього періоду окупації вела на території Бельгії Іспанія з Голландією й Францією, привели до того, що до Франції відійшла частина південної Фландрії й Ено, а також частина лотарингських і люксембурзьких земель, до Голландії - значна частина північного Брабанта з містом Бредой, частина північної Фландрії й Лимбурга з Маастрихтом.

Приєднання до Франції й новий економічний підйом Бельгії

У підсумку виснажливої 30-літньої війни за “іспанську спадщину” Бельгія в 1715 р. переходить до Австрії; на зміну австрійцям в 1795 р. приходять війська французької буржуазної революції. Захоплено сприймається в Бельгії приєднання до революційної Франції, хоча вже в 1815 р. тут будуть юрби наполеонівських солдатів, розгромлених в 20 км від Брюсселя, під Ватерлоо.

Pages: 1 2 3 4

Збережи - » КОРОЛІВСТВО БЕЛЬГІЯ. КОРОТКА ХАРАКТЕРИСТИКА . З'явився готовий твір.