Коперник ще студентом познайомився з ідеями про можливий рух Землі: її обертанням навколо своєї осі й звертанням разом з іншими планетами навколо Сонця, що перебуває в центрі миру

10. Чому час від часу відбувається радикальна зміна природничо-наукових подань про навколишньому нас світі?

З розвитком наукової теорії вона по-новому описує фізичну реальність, тобто з’являються невідповідність між існуючими науковими висновками й тими висновками, які одержують учені з нових теорій. У результаті докорінно міняється подання про навколишньому нас світі

11. Хто є автором «математичних початків натуральної філософії»?

«Математичні початки натуральної філософії» написав Исаак Ньютон. Він сформував основні закони класичної механіки, відкрив закон всесвітнього тяжіння, розробив (поряд з Лейбницем) диференціальне й інтегральне вирахування

12. Які відкриття в області фізики визначили третю природничо-наукову революцію?

В 1916р. ейнштейн опублікував свою загальну теорію відносності, зробивши ще один переворот у фізичних поданнях цього разу про природу гравітаційної взаємодії. «Фундамент» цієї теорії був закладений в 1907р., коли енштейн сформував принцип еквівалентності. Пояснив сутність цього принципу. Термін «маса», що ставиться по другому законі Ньютона, має сенс інертної маси - міри опору тіла будь-якій зміні стану його руху. Але поняття «маса» у ньютоновском законі всесвітнього тяжіння має інший зміст - це маса, що тяжіє, або гравітаційна маса. Ще Галилей затверджував, що всі тіла незалежно від маси в гравітаційному полі здобувають однакові прискорення. Звідси випливає рівність інертної й гравітаційної мас. Сам факт їхньої рівності й те, що всі тіла падають у гравітаційному полі з однаковим прискоренням, називають іноді слабким принципом еквівалентності

Принцип еквівалентності ; неинерциальная система відліку еквівалентна деякому гравітаційному полю

Іншим ключовим моментом у загальній теорії відносності було поняття кривизни простору - часу

Загальна теорія відносності в корені змінила наші подання про простір, час, про Всесвіт. Вона привела до відмови від якого б те не було центризму

Литагалактика - або весь наш спостережуваний астрологічний Всесвіт як єдине ціле - став описуватися однорідної й ізотропної безмежної релитивистской космологічною моделлю

13. У чому сутність Третьої глобальної природничо-наукової революції?

Третя глобальна природничо-наукова революція радикально перетворила наукову картину миру, змінивши астрономію, космологію й фізику й означала повну відмову від усякого центризму

14. Яка головна особливість космологічної моделі Вселеної Фридмана?

Існують три різні моделі Фридмана, для яких виконується космологічний принцип. Всі варіанти моделі Фридмана мають загальне: у якийсь момент часу в минулому (десять, двадцять мільярдів років тому) відстань між сусідніми галактиками повинне було рівнятися нулю. У цей момент (називаний Більшим вибухом) щільність Всесвіту й кривизна простору часу повинні бути нескінченними. Оскільки математики не вміють звертатися з нескінченно більшими величинами, це означає, що, відповідно до загальної теорії відносності у Всесвіті повинна бути крапка, у якій сама ця теорія незастосовна. Така крапка називається особою або синигумерной. У цій крапці наші теорії невірні через нескінченну щільність матерії й нескінченної кривизни простору часу. Отже, якщо перед Більшим вибухом і відбувалися якісь події, по них не можна було спрогнозувати майбутнє. Отже, ті події, які відбувалися до Великого вибуху потрібно виключити з моделі й уважати початком відліку часу момент Великого вибуху

15. Чим пояснюється темне тло нічного неба?

Всесвіт не може представити собою константний розподіл зірок, нескінченних за віком і розмірами. Дійсно, якби це було не так, то кожний погляд спостерігача зустрічав би зірку, але небо-те темне. Пояснення цього факту лежить у космологічній моделі Всесвіту, що розширюється. Чим з більшою швидкістю вона віддаляється від нас, і тем більше червоний зсув випромінювання джерела від її спектра. А червоний зсув ліній від її спектра. А червоний зсув випромінювання джерела послабляє його інтенсивність. На певній відстані червоний зсув стає так велико, що ми вже не бачимо світла джерела. Відповідно до закону Хаббла (закон разбегания галактик) певну границю має принаймні спостережувана частина Вселеної, тобто червоний зсув породжує космологічний «обрій», за який наш погляд проникнути вже не може. Тому що слід від об’єктивів, що лежать за космологічним обрієм, не доходить до нас, те немає ніяких проблем і з темрявою нічного неба

Pages: 1 2