Незважаючи на те що головне місце в добутку займають суспільні колізії, у ньому є присутнім і любовною інтригою, але, стисла політичними суперечками, вона укладається в п’ятьох главах. Кульмінація любовної інтриги показана в 18-й главі. Тут відбувається пояснення Базарова з Одинцовій, після якого автор роз’єднує їх до кінця роману. Однак, незважаючи на компактність любовної інтриги, вона відіграє важливу роль для характеристики персонажа. Можливо, у тім, що Тургенєв змусив свого головного героя потерпіти фіаско в любові, є намір письменника розвінчати Базарова. Герой починає висловлювати песимістичні думки, втрачає самовпевненість, енергійна діяльність переміняється тужливою нудьгою, автор відзначає, що міняється навіть хода. Тургенєв як би веде героя по спадній лінії, поступово позбавляючи його впевненості в собі, у необхідності своєї діяльності. У сцені смерті Базарова виникає образ гаснучої лампади, що виступає як алегорія долі героя

В епілозі роману автор поміщає пейзаж, що нагадує, за словами Герцена, реквієм. Тут Тургенєв підбиває остаточний підсумок життя Базарова, показуючи, як його особистість розчиняється на тлі вічної природи. «Яке би жагуче, грішне, що бунтує серце не зникло в могилі, квіти, що ростуть на ній, безтурботно дивляться на нас своїми безневинними очами: не про один вічний спокій говорять нам вони, про той великий спокій “байдужої” природи; вони говорять також про вічне примирення й про життя нескінченної…»

Таким чином, пейзаж у романі є важливим засобом відбиття авторської позиції. За допомогою пейзажу, наприклад, Тургенєв виражає й своє відношення до твердження Базарова, що природа не храм, а майстерня, протиставляючи йому поетичну картину літнього вечора

Треба відзначити, що в романі «Батьки й діти» набагато менше описів природи й ліричних відступів, чим в інших творах Тургенєва. Це пояснюється самим жанром соціально-психологічного роману, у якому головну роль грають політичні суперечки, що розкриваються за допомогою діалогу. Саме за допомогою діалогу автор зумів відбити ідейну боротьбу, освітити актуальні проблеми свого часу з різних точок зору. Діалог є важливим засобом розкриття світогляду героїв

Автор використає й мовну характеристику. У розмові Базарів завжди короткий, але його репліки наповнені глибоким змістом, вони свідчать про начитаність і дотепність героя. Базарів часто вживає прислів’я й приказки, що, так само як і його портрет, свідчить про демократизм героя. Не менш важлива мовна характеристика й для розкриття образа Павла Петровича Кірсанова. У мовленні Павла Петровича багато специфічних слів і виражень, характерних для поміщицького лексикона XIX століття. Автор сам пояснює особливості його мовлення: коли герой гнівається, то навмисно говорить «эфто» і «эфтим», свідомо зневажаючи граматичними нормами, із зарозумілістю вельможі. «У цій примсі позначався залишок Александровского часу». Мовна характеристика Павла Петровича говорить про те, що це людина «старого століття».

Таким чином, всі художні засоби роману підпорядковані його жанровій своєрідності, спрямовані на розкриття його ідейного змісту

Pages: 1 2