Жив-Було одне мишеня по ім’ю Маля, був він сіренькі, маленький, вічка блакитні, лапки малюсінькі, умненький, і в нього не було друзів. Один раз прокидається він і думає: «От би мені друзів знайти - добрих, веселих, гарних і вірних. І саме головне не самотніх». Біжить він по лісі й раптом бачить - повзе колюча тварина. Мишеня як запищить, колюча істота злякалася, зупинилося, і мишеня його запитує:

- Ти хто такий?

- А йому відповідають:

- Я їжачок, а ти хто?

- А я мишеня по ім’ю маля.

Маля йому говорить:

- Давай жити разом, і завтра відправимося разом шукати вірних друзів.

- Давай, - погодився той.

Наступного дня вони разом пішли в поле шукати вірних друзів. Ідуть вони й раптом по дорозі білка біжить. Друзі кричать:

- Белочка, постій, белочка, зупинися!

Вона й запитує:

- Що вам треба?

- А їжачок з малям їй відповідають:

- Ми шукаємо друзів. Підемо з нами?

Белочка погодилася. І пішли вони в ліс, у будиночок до маляти. Поїли вони, чаю попили, книжки почитали й лягли спати.

На наступний ранок вони відправилися в село. Біжать вони дружно, пісні наспівують. Прибігли й бачать: там, у кущах сидить кошеня.

Білка говорить:

- Кошеня, підемо до нас жити, а кошеня повертається до білки й сумно дивляться на неї. Білка починає запитувати:

- Що трапилося? Що з тобою?

Раптом кошеня різко повернулося й гавкнуло:

- Гав-Гав-Гав!

Білка злякалася й побігла, але кошеня прогавкало їй:

- Постій!

І білка повернулася. Кошеня їй пояснив:

- У мене голос зненацька помінявся.

Білка зачудувалася й покликала друзів. Вона розповіла їм про лихо кошеняти, і друзі вирішили допомогти.

Вони побігли в поле й покликали маму маляти. Вона й говорить:

- Тобі потрібно лежати, і тобі потрібна допомога друзів, а ще фрукти й горіхи.

Кошеня дуже-дуже хотів видужати, і він послухався маму маляти. Друзі щодня приносили йому фрукти й горіхи. Незабаром кошеня видужало й могло грати із друзями.

І друзі вирішили побудувати будинок. Побудували вони будинок, великий-превеликий, і написали:

«Хто хоче, приходите жити!».

Бігли якось мимо лисичка з вовком, наткнулися на це

оголошення й подумали: прийти до них жити? І прийшли. Звірі зраділи, що тепер їх стало дуже багато. І стали вони разом жити: мишеня-маля, мишка-мати, їжачок колючий, білка-гризун, лисичка - руда сестричка й вовк - сірий бочок.

Стали вони жити-поживати й добра наживати.

Настя Горшкова, 3А клас

зі школи № 15 р. Череповца

Збережи - » Казки зі школи: Дружна сім’я . З'явився готовий твір.