Пішла Ойка-Капризуля в ліс. А в лісі комарі:
- В-З-З! В-з-З!
Вирвала Ойка із землі маленький дубок, села на пеньок, стала від комарів відмахуватися:
- Ой, як ви мені набридли, комарі! От я вас!
Полетіли комарі на своє болото.

- Більше ти мені не потрібний, - сказала Ойка й кинула дубок у траву.

Прибігло Білченя. Побачив вирваний дубок і заплакав:

- Навіщо ти це зробила, Ойка? Виріс би дубок, я б у ньому собі будиночок зробив!

Прибігло Ведмежа й теж заплакав:

- А я б під ним на спинці лежав, у тенечке відпочивав.

Прийшло Порося й теж заплакав:

- А я б під ним жолуді збирав. Жолуді солодкі, смачні.

Засумували все птаха в лісі. Літають, крильми махають:

- Ми б на його гілках гнізда звили.

Прийшла Маша й теж заплакала:

- Навіщо ти це зробила, Ойка? Такий гарний був дубок, я завжди на нього любувалася.

Зачудувалася Ойка:

- Ой, ну що ви все плачете? Адже це зовсім маленький дубок! На ньому всього два листочки.

Отут сердито заскрипів Старий Дуб:

- Я теж був такий маленький. Виріс би дубок, став би він високим, могутнім, як я!

Подумала Маша й сказала:

- Давайте вириємо ямку й знову посадимо дубок. Отут, посередині галявинки, тут сонечка багато.

Збігала Ойка додому, принесла лопату. Взяла Маша лопату, викопала ямку глибоку, широку. Посадили Маша й Ойка дубок у ямку.

- Тепер треба його полити, - сказала Маша.- Зовсім зав’янув дубок, листи опустив.

- Маша й Ойка молодці, - сказав Старий Дуб.

Настя Федорова, 3А клас

зі школи № 15 р. Череповца

Збережи - » Казки зі школи: Дівчинка Ойка . З'явився готовий твір.