Фенелон - Франсуа де Салиньяк де ла Марнотрат 1651-1715 одержав блискуче утворення.24-х років він був присвячений у духовне звання. В 1687 році Фенелон написав свою першу книгу - «Про виховання дівиць», у якій наполягав на необхідності більше широкого утворення для жінок. В 1689 році Фенелон стає вихователем герцога Бургундського, онука Людовика XIV. Для нього були написані «Пригоди Телемаку, сина Улиссова» (1699). Деякі фахівці з дитячої літератури вважають Фенелона одним з основоположників дитячої літератури, оскільки він писав спеціально для дітей, ставлячи перед собою завдання виховання. Героїчний зміст роману. У французьких каталогах видання казок Перро вказуються у двох видах: для дітей молодшого віку - з адаптацією; для старшого віку, мабуть, як пам’ятники старовини - без змін.

Телемак попадає в багато держав, знайомиться з життям людей, богів і героїв грецьких міфів. Супроводжує Телемаку богиня мудрості Мінерва, що прийняла вид вихователя - Ментора. Ментор направляє Телемаку, застерігає його від небезпек, виручає в лиху. А нещастями й небезпеками насичена вся книга.

Фенелон дає багато географічних і історичних відомостей, торкається політичних питань. Не називаючи реальних носіїв зла, Фенелон критикує сучасне йому суспільство, дає картини ідеальної держави з мудрими правителями й шляхетними сановниками.

Так Фенелон, запозичаючи з гомеровской «Одиссеи» не тільки сюжет, але й окремі картини, деталі, сполучив міфологічні мотиви із зображенням сучасності.

Книга Фенелона викликала невдоволення короля й піддалася гонінням.

У Росії було кілька перекладів «Телемаку». Серед них виділявся віршований переклад В. К. Тредиаковского. Уривки з «Телемаку» містилися в книгах для читання, у журналах для дітей.

Слідом за Лафонтеном, Перро, Фенелоном у дитячій літературі XVIII століття виступила велика кількість дитячих письменників - авторів нав’язливо-моралістичних, розумових повістей і оповідань. Подібні добутки виходили окремими виданнями, друкувалися в дитячих збірниках і журналах, переводилися на інші мови. «Бідні діти, збережи вас бог від віспи, кору й творів Беркена, Жанлис і Бульи!..» - писав Бєлінський, з обуренням відкидаючи переклади на російську мову книг таких французьких письменників.

Дидактичні добутки жили в дитячій літературі незаслужено довго, «привчаючи до доброзвичайності» дитини й підлітка, позбавляючи їхніх живих почуттів і думок. Але якщо розповсюджена французька «дитяча» література виявлялася далека від передових ідей, все-таки була в ній область, де в якімсь ступені позначився вплив просвітителів. Тут можна назвати серію книг: «Бюффон для юнацтва, або Скорочена історія трьох царств природи». Жорж Луи Леклерк Бюффон ( 1707-1788) -французький вчений-натураліст. Він брав участь в «Енциклопедії» Дідро. Для дітей переробив твору Бюффона Пьер Бланшар і випустив їх в 10 томах наприкінці XVIII століття. Пьер Бланшар - дитячий письменник. Йому належить також дитяче видання «Плутарх для юнацтва».