Жак Верб Кусто пішов з життя 25 червня 1997 року. І вже наступного дня засобу масової інформації в усьому світі активно ввімкнулися в створення колективного портрета цієї людини. Кожний автор додавав штришки згідно своїм поданням про легендарного підводника. Всі вони претендують на достовірне зображення. Якщо порівнювати ці описи між собою, серед них не найдеться й двох схожих. Але дивно інше: жодне з них не відповідає щирому портрету Капітана Кусто. І цьому є причини

Жак Верб Кусто народився 11 червня 1910 року в Андре-Де-Кюбзак, у французькому регіоні Бордоіль. Його батько Даніель працював особистим секретарем у двох американців. Перший був страховим агентом, другий - підприємцем. Його мати елизабет Дюрантон була дочкою місцевого аптекаря. Через службові обов’язки батька сім’я багато переїжджала з місця на місце й досить часто жила в Сполучених Штатах. Жак Верб учився в одному із приватних навчальних закладів Нью-Йорка

Навчання, що він продовжив у Франції, не відзначені особливими успіхами. Вітчизняні методи навчання занадто відрізняються від американських. І тільки в стінах Єзуїтського коледжу в Парижу він починає всерйоз ставитися до занять. Проте він одержить ступінь бакалавра в 1930 році - в 20 років. Він витримує вступні іспити у Вищу національну військово-морську школу й приймається туди з гарними результатами

В 1933 році він одержує призначення на крейсер ‘Примоге’, що направлявся на Близький Схід. Уже тоді товариші відзначили схильність Кусто до трохи дивної манери говорити про себе, як і його прагнення до замкнутості й самітності

В 1936 році він просить призначення у військово-морську авіацію й домагається перекладу. І в цьому ж самому році, захоплений автомобілями й більшими швидкостями, він бере спортивну машину свого батька й попадає в аварію. Її наслідку воістину ужасающи для Жака Верба Кусто: безліч переламаних ребер, зсув хребців, пробите легеня, паралізовані руки… Кар’єру лейтенанта військово-морської авіації Кусто закінчена. Лише його виняткова сила волі, характер борця дозволили йому менш чим через рік по тому вийти з лікарні. Слабким, але вартої на своїх ногах і з обома діючими руками

У вересні 1939 року почалася войнв. Жака Верба Кусто призначили каноніром на крейсер Duplelx, де він і прослужив до червня 1940 року, дати перемир’я між Францією й Німеччиною. Що стосується Пилипа Тайе, він служить на ескадреному міноносці Valmy, у той час як Диди - погонич мулів у Північному Провансі

Вони вертаються до своїх підводних захоплень і займаються монтажем епізодів, знятих раніше. Результатом цієї роботи став 18-хвилинний фільм ‘ 18 метрів під водою’. Уперше цей фільм представлений публіці 10 квітня 1943 року в Парижу в Національному театрі Шайо, у рамках показу, організованого тодішньою французькою владою під контролем пропагандистського відомства окупаційної влади. Не будемо забувати, що в той час Франція була повністю окупована фашистами

Жак Верб Кусто створює свою першу компанію по виробництву фільмів ‘Студія наукових фільмів Кусто’ в 1942 році, перед тим як організувати ‘Об’єднані акули’, що пізніше випустить значну частину знятих имкинолент.

Можна з повною впевненістю сказати, що саме в цей самий час і починається ‘Одиссея’ капітана Кусто.

Проект переживає незвичайно стрімкий зліт завдяки зустрічі, улаштованої за посередництвом тестя Анри Мелькиора, між Жаком Ивом Кусто й емилем Ганьяном, інженером з I Air liquide.

Жак-Верб викладає свої побажання в тім, що стосується спорядження для забезпечення подачі повітря при зануреннях. Інженер емиль Ганьян працював у той час над прототипом редуктора для мотора, що працює на газовій суміші. Він збирає такий апарат і проводить ряд випробувань на Марне під Парижем в 1943 році. Не занадто вдоволений першими результатами, емиль Ганьян модифікує апарат, і в червні 1943 року модель, випробувана в море, виявляється чудовою вексплуатации.

Зняті кадри стануть основою фільму ‘Останки затонулих кораблів’. Серед інших місць зйомки проводилися й серед затоплених судів, які встеляли дно тулонского рейду

В 1947 році G. E. R. S. одержує своє власне судно - ‘Інженер Елі Монье’. Військово-морське відомство надає G. E.R.S. засоби для проведення робіт Жака Верба Кусто. Воно, наприклад, погоджується підтримати поновлення археологічних розкопок у Махдии, про які ми вже згадували, на глибині більше 30 м и в складних для занурення умовах. Міністерство також пропонує продовжити експериментальні роботи зі створення апарата для глибоководних занурень швейцарського професора Пикара поблизу Дакара. Цей останній досвід стане невдачею, що сильно відіб’ється на Кусто, але вона ж дозволить йому витягти незабутній урок на майбутнє

Жак-Верб Кусто хоче повної незалежності, щоб спробувати запровадити в життя свої самі сміливі задуми: бути першим і самим масштабним дослідником підводного миру, створити й довести до досконалості технічне встаткування, що відповідало б специфічним вимогам у сьогоденні й майбутньому. Він більше не хоче опіки ні зверху - щоб особисто визначати мета, ні знизу - щоб самостійно використовувати результати проведеної роботи

Для цього йому необхідний свій корабель. Він зачарований старим мінним тральщиком, що належить Королівським Британським ВМС, що він побачив на Мальті і який носить судьбоносное ім’я ‘Калипсо’. Але в Кусто немає засобів на покупку судна. Меценатом став відомий виробник пива Гинесс, саме він вніс більшу частину необхідної суми, у той час як інші потенційні вкладники будуть брати участь у витратах: асоціація ‘Французькі океанографічні суспільства’, створена Жаком Ивом Кусто спеціально із цієї нагоди, зробила історичну покупку. Вона відбулася в липні 1950 року. Жаку Вербу Кусто саме здійснилося 40 літ

А через три місяці, коли експедиція повернеться, на борт ‘Калипсо’ ступить той, кого назвуть легендарним ‘Бебером’ - Бернар Фалько. Він покине корабель тільки в 1996 році, під час його катастрофи в берегів Гонконгу. У цьому ж році Кусто всерйоз зацікавився історіями про черепки амфор і різних предметів, які часто знаходять рибалки, що закидають свої мережі навпроти Марселя, у місцевості Гран-Конглюе, з боку Фриульских островів. Одержавши необхідні відомості, він вирішує взяти у свої руки те, що стане першим і найбільшим підводним археологічним будівництвом. Кусто не закінчить її, залишивши цю турботу Вербу Жиро, жагучому ентузіастові, що із самого початку брав участь у всіх роботах. На поверхню були підняті більше 2000 амфор і інших предметів. Деякі критики говорили, що розкопки проводилися без усякого методу й без спеціальної підготовки, але ці висловлення, сформульовані пізніше титулованими археологами, не брали до уваги незліченні труднощі глибоководних занурень в умовах важкодоступної місцевості, у море, часом досить суворому. З іншого боку, було незвичайно важко забезпечити успішна взаємодія людей і особливо машин і встаткування, у тому числі насосів, откачивающих пісок і твань, незручних і небезпечних у керуванні, тим більше що їх найчастіше використовували на глибині порядку 50 - 60 м.

Жак-Верб тут використовує свої, згодом відточені до досконалості геніальні здатності в роботі із засобами масової інформації: преса й телебачення в усьому світі повідомляють про будівництво в Гран-Конглюе; ‘Нешнл джиогрефик’ присвячує йому більшу статтю, що дає Кусто популярність в англоговорящих країнах

И в цей же час створюється більше доконане встаткування для підводних зйомок. Насамперед завдяки професорові еджертону, винахідникові електронного спалаху, і геніальному інженерові Лабану, авторові камер для зйомок. Найвідоміші індустріальні фірми домагаються участі в цьому технологічному прориві й охоче роблять капіталовкладення

Pages: 1 2