Стародавня історія Таїланду вкрита таємницями: точних даних про виникнення народу таї немає. За деякими припущеннями, одне з племен спустилося до Сіамської затоки з китайської провінції Сичуань. У рік, коли степова Орда напала на Русь (1238 р.), таї, злившись з монами, заснували першу столицю свого королівства - Сукотаї, що протрималася 150 років. Її поглинуло інше тайське королівство - Аютія. Воно проіснувало більше чотирьох століть, за цей година в ньому правили 33 королі, а однойменна столиця стала одним з найбільших міст у світі. Саме Аютія встановила в XVI столітті перші дипломатичні й торговельні стосунки з європейцями, для качану - з мореплавцями-португальцями.

Аютія постійно вела війни зі своїми сусідами: те з великою імперією кхмерів, те з королівством Бірма. В 1767 році бірманське військо спалило Аютію вщент. Це був чорний день тайської історії: ніхто не міг сказати, чи відродиться знову незалежна держава. Алі 500 тань-ських військових утекли до Кампучії й там сталі проголошувати своїх лідерів королями. Зведений на престол в 1782 році генерал Прайя Ча-Крі, назв Рамою I, поклав качан правлячої нині династії й заснував сучасну столицю Таїланду - Банкок

В XIX столітті країнам Південно-Східної Азії було важко опиратися бурхливому процесу колонізації. Алі, незважаючи на територіальні вчинки, Таїланд, у тої година Сіам, ніколи не був нічиєю колонією. Назва Сіам, якою нагородили країну сусіди, походити від санскритського «сайяма» - «темношкірий». Однак в іншому написанні це слово означає «прекрасний», « синьо-зелений», якими насправді й з’являються погляду мандрівника пейзажі узбережжя Сіамської затоки

Першу звістку про Таїланд привезли до Європи на качану XVII століття португальці. До середини XIX століття англійці захопили Індію й частину Бірми. У цей же година французи зайняли Камбоджу й Лаос. Між володіннями англійських і французьких колонізаторів лежала велика феодальна держава Сіам. І Англія, і Франція прагнули захопити його.

Зрештою, дипломати обох країн домовилися залишити Сіам самостійною державою. Користуючись військовою й економічною слабістю країни, колонізатори нав’язали їй нерівноправні догоди й перетворили її в напівколонію. Із Сіаму колонізатори вивозили рис, цінне тикове дерево й каучук, а ввозили туди промислові товари.

До 1932 р. у Сіаму була абсолютна монархія, тобто уся влада в країні належала королеві, і його там вшановували, як бога. В історії Сіаму був випадок, коли член королівської родини потонувши на очах у царедворців; досить було простягнути руку, щоб врятувати потопаючого, алі дотик до короля або до кого- небудь з його родини вважався святотатством. І дотепер прості смертні можуть наближатися до короля тільки на колінах, а поблизу його повинні падати ниць.

• В 1932 р. відбувся державний переворот. Була прийнята конституція, яка обмежує права короля
• В 1938 р. у країні встановилася диктатура Пібун Сонграма.
• В 1939 р. Сіам був перейменований у Таїланд.
• В 1941 р. уряд Таїланду уклав військовий сполучник з Японією, і в країні розмістилися японські війська. У роки війни розгорнувся широкий народний рух проти окупантів. У зв’язку з капітуляцією Японії в 1945 році її війська були вигнані з Таїланду. Однак у країні почали господарювати американці й перетворили Таїланд в один зі своїх опорних пунктів в Азії, утягли його в агресивний військовий блок СЕАТО. Були побудовані військові бази, прокладені стратегічні дороги
• З 1947 (з переровами) у Таїланді фактично режим військової диктатури.
• В 1991 у Таїланді відбувся 17-й (після 1932) військовий переворот, вища влада передана Національній раді з підтримки суспільного порядку

Таїланд - багатонаціональна країна, у якій нараховується понад 30 народностей і племен. Тайці становлять 75% від усього населення Таїланду, 11% - китайці й 3,5% - малайці. У цілому всі населення країни поділяється на чотири етнічні групи, що говорять на різних діалектах, дотримуються досить різних звичаїв і мають несхожі темпераменти й характери.

Тайці центральних районів - це в основному рисівники дельти ріки Чаопрайї, найбільш густонаселеного регіону країни, що утворює невелику провінцію навколо Банкока й простягнувся на північ до Накхонсавана. Діалект цієї групи визнаний офіційною мовою, до неї належить правлячий королівський дім, а багато особливостей, властивих центральним районам країни, вважаються характерними для усього Таїланду. Тож не дивно, що тайці цієї групи відрізняються лояльністю і є основною опорою держави.

Північні тайці, які мають світлішу шкіру та риси обличчя, що нагадують китайців, користуються репутацією старанних людей, алі часто змушені їхати зі своєї бідної й неродючої батьківщини. Після закінчення сезону дощів смороду залишаються безробітними, і їм доводити шукати роботові в інших містах або навіть за кордоном. На відміну від інших жителів Таїланду, смороду нерідко називають собі лао (лаосцями). І справді, спільна мова й культура тісно пов’язують їх із сусіднім Лаосом

Подих двох морів і прекрасний клімат - головні джерела родючості земель південного Таїланду й статку його жителів. Чим ближче до півдня країни, тім помітніші риси малайсько-ісламського впливу. Південні тайці говорять особливо швидко, і взагалі складається враження, що смороду куди темпераментніші й життєрадісніші, ніж жителі інших районів. Смороду рідко залишають батьківщину, з небажанням вирушають до чужих країв.

Найзначніша національна меншість у країні - китайці. Більшість з їх живуть отут уже в іншому або третьому поколінні, почувають собі тайцями й майже забули китайську мову. Китайці займають провідні позиції в торгівлі. У крамничках, придивившись уважніше, можна помітити китайський домашній вівтар або червоні транспаранти з китайськими ієрогліфами.

4.2 Демографічна ситуація

Середня щільність населення - 113 чоловік на 1 км2, а в районах нижньої течії Менама, центральної й деяких південних провінцій (30% території Таїланду) зосереджено понад 50% населення (150-200 чоловік на 1 км2).

Сільське населення становить близько 80%. Житла таїландців відповідають тропічному клімату країни. Конструкція пальових будинків забезпечує захист від прямих сонячних променів і від дощу. Будівлі зводяться з дерев’яного бруса й бамбука, дахи вкриваються пальмовими аркушами; земляна підлога з вогнищем у центрі.

Тепер, особливо в містах, у будівництві застосовуються сучасні бетонні конструкції, а в будинках є водопровід і електрика. Міста, що нараховують населення понад 100 тисяч чоловік - Банкок, Чонбурі.

Чисельність населення (липень 2003) становить 64265 тисяч чоловік, вона подвоїлася за 1960-1990 роки. Однак, якщо в 1960-і роки темпи росту складали 3% у рік, те наприкінці 1980-х років смороду знизилися приблизно вдвічі (народжуваність 2,5%, смертність 0,8%). Динаміка природного приросту населення відображена на малий. 2.

Малий. 2. Динаміка природного приросту населення (на 1000 чол.)

Середня тривалість життя: чоловіків 69 років, жінок 73 роки. Близько половини всього населення - особини, молодші 30 років.

Трудові ресурси Таїланду оцінюються в 34 млн. чоловік, з них 54% зайнято в сільському господарстві, 15% у промисловості, 11% у торгівлі й 20% у сфері послуг і на державній службі.

Головна проблема - недостатньо високий рівень освіти й нестача професійно підготовлених кадрів. Близько 40% населення неписьменне. Система державної освіти в Таїланді надзвичайно централізована. В 1995 неписьменність серед чоловіків становила всього 4%, а серед жінок - 8%. Перші шість років шкільного навчання обов’язкові й безкоштовні, хоча витрати на форму, підручники й на транспорт змушують деяких дітей кидати школу. Середня освіта теж підтримується державою, алі ця ступінь навчання необов’язкова й батькам обходитися дорожче, тому контингент школярів отут помітно менш численний, ніж у початкових класах. У Таїланді функціонує мережа університетів, технічних, педагогічних і сільськогосподарських інститутів і коледжів. Найстарший з вищих навчальних закладів - університет Чулалонгкорн у Банкокові, заснувань в 1917.

Pages: 1 2