Ця подія ставиться до XIII століття. Князь Юрій Всеволодович дуже любив подорожувати. Один раз, подорожуючи, він задумав на Волзі будувати місто - нині Городець - і побудував. Його назвали Малим Китежем. Подорожуючи далі по заволзьких лісах, на ріці Люнде він знайшов більше гарне місце й вирішив тут теж будувати місто - його назвав Більшим Китежем.

У цей час почалася монголо-татарська навала. У бої проти ворогів брав участь і князя Юрій Всеволодович. Перша битва з недругами відбулася в Малого Китежа. Вона для росіян була невдалою: дружина князя зазнала поразки, і він біг у лісову частину свого питомого князівства - у Великий Китеж, щоб зібрати там нові війська.

Під час битви татари взяли в полон одного дружинника князя - Гришку Метушню й почали його катувати, мучити, щоб він показав дорогу у Великий Китеж, де ховається князь. І він показав їм дорогу. У місті незабаром довідалися про наближення ворожих військ, всі цінності приховали в церквах і монастирях.

Князь Юрій Всеволодович знову вступив у бій, але цього разу разом із дружиною вороги вбили й самого князя. Перемігши дружину князя, вороги кинулися до Великого Китежу. Але отут перед їхніми очами відбувається чудо: місто провалюється в землю, поступово зникає з око, і глибокий провал наповнюється водою. А церкви й монастирі ховаються під ковпаками, земляними пагорбами. Так і не змогли вороги ввійти в місто.

Нижегородські й городецькі легенди про град Китеже

Нижегородські й городецькі легенди про град Китеже

Городець (Радилов) - місто на ріці Волзі вище Нижнього Новгорода за течією Волги. Багато вчених думають, що саме Городець став прообразом казкового граду Китежа.

Нижегородські й городецькі легенди про град Китеже

На даний момент записано кілька десятків легенд про озеро Светояр (Светлояр) і граді Китеже. Є легенди стверджуючі, що в місті Китеже жили одне праведники, і Бог урятував їх, сховавши від ворогів на дні озера. У той час, як вся інша російська земля і її люди багато згрішили й були покарані навалою татар. По легенді в підводному місті дотепер іде своє життя. Жителі околишніх сіл затверджують, що часом чують дзенькіт підводних дзвонів. Деякі добрі люди й взагалі побували в ськазачном місті, а повернулися по своїй волі до рідного або були повернуті в сні з волі жителів Китежа. Несправедлива людина, злий, несправедливий, ськупий ніколи не почує дзвонів Китежа й не увидет місто ні під водою, ні в сні.

Тексти легенд узяті із книги «Міфи Древньої Волги». Саратов. 1996. С. 400-402.

Нижегородські й городецькі легенди про град Китеже

Князь Юрій (Георгій) другий син Всеволода Велике Гніздо. В 1216-1218 гг. після програної міжусобної війни проти свого старшого брата Костянтина сидів на долі в Радилове, невеликому містечку на Волзі. З 1218 р. після смерті Костянтина великий князь Володимиро-Суздальський. Як і його предки володимиро-суздальські князі, Юрій багато будував, зокрема на Волзі. Він був засновником і Нижнім Новгородом.