Ріжки. Збудник- Claviceps purpurea Fr . Tul . ( клас Ascomycetes, пороти дока Clavicipitales). У циклі розвитку гриба є сумчаста й коні-диальная стадії, а також склероции. Сумчаста стадія формується при проростанні в ґрунті склеро-циев. Спочатку на склероции утворяться червонуваті паростки довжиною 2…4 див, потім їхні кінці здуваються в кулясту голівку. Остання являє собою строму, що складається з марних гіф. По периферії строми розташовані плодові тіла - перитеции, устячка яких виступають на поверхню строми. Перитеции заповнені сумками з нитковидними сумкоспорами, що викликають первинне зараження рослин

Конидиальная стадія - Sphacelia segetum (клас Deuteromycetes , порядок Hyphomycetales ) - утвориться на ураженій зав’язі в період цвітіння рослини й служить для масового поширення збудника й зараження рослин. У період наливу в заражених зав’язях замість зерна розвиваються склероции, оболонка в них, як правило, темна. Склероции зимують у ґрунті й у насінному матеріалі. Потрапивши в ґрунт, вони проростають навесні з утворенням сумчастої стадії, що викликає первинне зараження квітучої зав’язі. У цей час шкідливість ріжків злаків невелика, і втрати врожаю від її незначні

Ріжки ріжків містять алкалоїди ерготоксин, ергоновин і ін. Вони можуть викликати отруєння людей і тварин

У медицині алкалоїди ріжків використовуються як родопомічний і кровоспинний засіб

Збудник вражає понад 170 видів культурних і диких злаків. На деякі з них (тимофіївка, їжака, багаття, пирій) ріжки проявляється досить сильно.

Хвороба поширена в основному в нечорноземній смузі

Міри боротьби. У боротьбі з ріжками рекомендуються такі діючі заходи, як ретельне очищення насінь від домішки ріжків ріжків, дотримання сівозміни й глибока зяблева оранка, посів чистосортними насіннями з високою енергією проростання, знищення бур’янистих злакових трав у період колосіння

Фузариоз колось («п’яний хліб»)

Збудник - Qibberella zeae Fetch. (G. saubinetii Sacc.) ( клас Ascomycetes, порядок Hypocreales). Перитеции групами розташовуються на стромі, спочатку м’які, синьої фарбування, із сосковид ним устячком. Аскоспори веретеноподібні, з 3 перегородками. Конидиальная стадія - Fusarium graminearum Schw .

Дивується в основному пшениця, рідше жито, овес, ячмінь. Захворювання проявляється на колоссі й зерні в період наливу. На уражених органах з’являється рожевий наліт (конидиальная стадія гриба). Рожеві подушечки утворені сплетенням міцелію й рясним спороношением. Поразка часто супроводжується знебарвленням колосся. Пізніше на місці яскравого нальоту утворяться чорні крапки - плодові тіла сумчастої стадії. З лусочок грибниця збудника проникає в зерно. Іноді вона концентрується в оболонці зерна, а при раннім і сильному зараженні проникає в ендосперм, де руйнує крохмаль, отчого зерно виходить щуплим, або в зародок, знижуючи його схожість. Уражене зерно іноді має рожевий відтінок

Паразитуючи на рослині, особливо на зерні, міцелій виділяє токсини, що отруюють людину й тварин. Симптоми отруєння трохи подібні з отруєнням алкогольними напоями, тому хвороба одержала назву «п’яного хліба».

Шкідливість захворювання обумовлюється тим, що на ураженому зерні збудник продовжує свій розвиток в умовах зберігання, заражаючи здорове зерно, якщо вологість його вище норми. Виступаючий на поверхню міцелій склеює зерно в щільні грудки

Інфекція зберігається на рослинних залишках і в ґрунті у вигляді міцелію, мицелиальних і конидиальних подушечок, плодових тіл, а також міцелію в ураженому зерні

На колосся збудник заноситься вітром із ґрунту. Зараження завжди носить місцевий характер. Подальше масове зараження колось або колосків даної рослини виробляється конідіями, які розносяться дощем, комахами й вітром. У середині або наприкінці літа в плодових тілах дозрівають аскоспори й разом з конідіями також викликають зараження. Оптимальною температурою для розвитку збудника є 28…30С.

епифитотии спостерігаються в роки з рясним випаданням опадів у період наливу зерна й перед збиранням, коли через дощі хліба вилягають і застоюються вполях.

Фузариоз колось розповсюджений на Далекому Сході, у Краснодарському краї, у Ростовській області, на Україні, у Північній Осетії

Борошниста роса

Збудник - гриб Erysiphe grammis DC . (клас Ascomycetes , порядок Erysiphales ). У циклі патогена є добре розвинена поверхнева грибниця, конидиальная (типу оидиум) і сумчаста стадії. Сумкоспори в кількості 4…8 формуються усередині сумок, число яких досягає 30. Сумки у свою чергу формуються в плодових тілах типу клейстокарпиев, вони темні, із простими придатками

Борошнистою росою дивуються всі хлібні й багато кормових і дикоростучих злаків. Дивуються в основному листи й листові піхви, на яких з’являється наліт; при сильному розвитку борошнистої роси можуть також дивуватися стебла, колоскові луски й ості, Наліт поступово перетворюється в щільні мицелиальние подушечки. Спочатку він білий, потім сіріє, а пізніше буріє (за рахунок появи вторинного повітряного міцелію й клейстотециев).

Захворювання дуже шкідливо, особливо при поразці рослин на ранніх стадіях розвитку. Як і іржа, борошниста роса побічно впливає на зниження врожаю. Збудник за допомогою гаусторий забирає живильні речовини й викликає передчасне відмирання листів. При середній поразці рослин борошнистою росою врожай зерна знижується до 32…36%, а при сильному прояві захворювання - ще більше. Такі втрати врожаю викликані тим, що відбувається зниження загальної й продуктивної кущистості рослин (замість 4…6 стебел- 1…4), висоти рослин; крім того, зменшується число колосків і зерен у колоссі, падає маса насінь із 34 до 30 г (яриця), погіршується якість зерна за рахунок зниження білка й крохмалю

У зоні оброблення ярових культур у збудника борошнистої роси зимують плодові тіла на заражених рослинних залишках. Навесні клейстотеции набухають, з них викидаються аскоспори, що заражають сходи яриці, ячменя, вівса. Подальше наростання інфекції йде за рахунок чергових поколінь конидиальной стадії. Наприкінці вегетації живильних рослин заставляється сумчаста стадія

У зонах оброблення озимих культур збудник зимує на сходах озимих у формі міцелію в мицелиальних подушечках і рідше у формі плодових тіл на заражених рослинних залишках. Навесні після танення снігу навколо перезимованих подушечок з’являється новий борошнистий наліт з конидиальной стадією. Потім інфекція поступово переходить із нижніх листів на верхні, сусідні й знову, що з’являються листи, на стебло, а при сильному прояві, особливо в загущених посівах, і на колосся. З посівів озимої пшениці конідії вітром переносяться на ярицю. Як на озимої, так і на яриці в середині або наприкінці вегетації розвиток борошнистої роси поступово зменшується, у мицелиальних подушечках формуються плодові тіла із сумчастою стадією. До моменту появи сходів озимих відбуваються масове утворення й викидання аскоспор, що заражає сходи озимих. До кінця осіни на озимій пшениці плодові тіла майже повністю звільняються від аскоспор.

Erysiphe graminis - складний вид, до складу якого входить ряд спеціалізованих форм, здатних заражати один або кілька видів злаків: Е. graminis f . secalis - жито; Е. graminis f . hordei - ячмінь; Е. graminis f . avenae - овес; Е. graminis f . tritici - пшеницю

Форми, що розвиваються на кормових і диких злаках, також мають різну спеціалізацію

Борошниста роса широко поширена в зонах оброблення жита, озимої пшениці і ячменя

Септориози

Збудники - гриби з роду Septoria ( S . nodorum , S . graminum , S . tritici , S . hordei , S . secalis і ін.). Найбільшою шкідливістю відрізняється S . nodorum Berk . et Br . (клас Deuteromycetes , порядок Sphaeropsidales ) на пшениці. Пикнидальное спороношение утвориться на всіх уражених органах. Пикниди занурені в тканину. Конідії безбарвні, із краплями масла, прямі або злегка вигнуті, з 1…3перегородками.

Pages: 1 2

Збережи - » Інші грибні хвороби злаків . З'явився готовий твір.