Актуальність теми в сучасній практиці викладання музики в загальноосвітніх школах, знайомство дітей з імпресіонізмом майже не здійснюється. Тим часом, твору композиторів імпресіоністичного напрямку з їхньою яркою, барвистою звуковою палітрою й мальовничо-зримими, що запам’ятовуються образами могли б бути більш активно задіяні в шкільному навчанні. Вони здатні не тільки привернути увагу учнів до одному з найцікавіших історико-художніх плинів у мистецтві, але й усіляко стимулювати дитячу творчу фантазію

Безумовно, імпресіонізм - поняття досить складне, і детальне повне розкриття його школярами не є обов’язковим. Але абсолютно проходити повз нього в процесі навчання було б невірно, оскільки залишиться неосвітленим значний етап історичного розвитку в музиці, ведучий до збагнення сучасного мистецтва. Тому зіткнення з музичним імпресіонізмом, хоча б у плані формування загального подання про нього, нам бачиться необхідним

Не можна сказати, що твору імпресіоністів зовсім не представлені у відомі на сьогодні програмах для загальноосвітніх шкіл. Так, у програмі Ю. Б. Алієва знайомство з ними здійснюється в контексті вивчення стилів і художніх напрямків. Але, по-перше, на вивчення імпресіонізму приділяється порівняно невелика кількість часу: по-друге, коло запропонованих добутків, на наш погляд, складний для дитячого сприйняття. Твору композиторів імпресіоністів включені й у Програму Д. Б. Кабалевского. Він залучає їх як матеріал для слухання в середніх класах. Теми, в аспекті яких розглядаються добутки К. Дебюсси й М. Равеля не вибудовуються в єдину систему. Безумовно всього три образи не зможуть сформувати в школярів почуття стилю, що є однієї із завдань авторської Програми. Обертає на себе увага й Програма музикально-эстетического виховання Н. А. Терентьєвій. Автор уже в другому класі знайомить учнів з музикою імпресіоністів, залучаючи рятуйте! види мистецтва

У жодній з названих програм немає звертання до добутків, адресованих дитячої аудиторії, але ж саме вони в першу чергу могли б бути використані - причому не тільки для характеристики імпресіоністичного стилю в рамках циклу занять, присвячених одній узагальнюючій темі, цілком можливо їхнє органічне включення в найрізноманітніші теми шкільної програми

Учбово-методичних розробок, які б безпосередньо стосувалися висвітлення музики імпресіоністів у практиці викладання в школі практично немає. Нам удалося познайомитися тільки з однією роботою подібного роду - методичним посібником Е. Е. Абрагиной “Музика К. Дебюсси в художнім збагненні миру школярами”(1) .

Описаною ситуацією пояснюється вибір теми нашої дипломної роботи: “Дитяча фортепианная музика К. Дебюсси й М. Равеля в практиці музичного утворення”.

Ціль теперішньої дипломної роботи полягає в тому, щоб використовуючи музику К. Дебюсси й М. Равеля в досвідченій роботі з музичного виховання дітей, показати доцільність її введення в шкільну програму у великому обсязі

Об’єкт дослідження - учні 6-7 класів школи N 7 р. Пермі (з поглибленим вивчанням іноземних мов) .

Предмет дослідження - музика К. Дебюсси й М. Равеля (особливо їх дитячі фортепианние добутку) .

Завдання дослідження: 1. Характеристика місця розташування імпресіонізму в системі музичних історико-художніх стилів

2. Виявлення сутності плину “імпресіонізм” і особливостей втілення його естетики в музиці (на прикладі творчості К. Дебюсси й М. Равеля) .

3. Розгляд дитячих фортепианних циклів К. Дебюсси (”Дитячий куточок”) і М. Равеля (”Моя матінка гуска”) .

4. Аналіз і узагальнення відомих на сьогодні програм по музиці для загальноосвітньої школи й методичної літератури, присвяченої знайомству школярів із творами імпресіоністів

5. Перевірка шляхом досвідченої роботи своїх теоретичних припущень про необхідність розширення кола добутків К. Дебюсси й М. Равеля, досліджуваних в умовах програм по музиці для загальноосвітніх шкіл

Методи дослідження: пошук, аналіз і узагальнення літератури по даному питанню: теоретичний^-теоретичний-музично-теоретичний аналіз добутків імпресіоніст^-імпресіоністів-композиторів-імпресіоністів,: досвідчена робота, що включає в себе анкетування, музичну вікторину

Творчість К. Дебюсси й М. Равеля, зокрема дитячі фортепианние добутку, обділені увагою в шкільних програмах по музиці. Варіанти знайомства із творами імпресіоністів у кожній з 3-х програм, по яких працюють шкільні вчителі музики (Н. А. Терентьєвій, Ю. Б. Алієва, Д. Б. Кабалевского) , на наш погляд, могли б бути більше поглибленими й результативними. Тому новизна нашої роботи полягає: 1) у спробі поповнити невеликий на сьогодні досвід викладання імпресіонізму в музиці, 2) у показі можливих варіантів включення цього матеріалу в шкільну програму

Практична значимість нашої роботи полягає в тому, що висновки й результати, які ми сподіваємося одержати, будуть сприяти більше активному звертанню до музики К. Дебюсси й М. Равеля в умовах роботи в загальноосвітній школі

Ті матеріали й висновки, до яких ми приходимо можуть виявитися корисними для шкільній практиці викладання

Гіпотеза. Подання про стиль музичного імпресіонізму в школярів середніх класів формується лише в процесі поступового прилучення учнів до цього мистецтва. Перший щабель у його збагненні - знайомство з фортепианними творами К. Дебюсси й М. Равеля для дітей. Воно становить якусь основу для підключення в подальшій роботі більше складних оркестрових добутків цих композиторів

Стиль - одна з найважливіших категорій мистецтвознавства. У сукупності з поняттям художнього методу вона виражає єдність змісту й форми в мистецтві, єдність їх творення

Зміст поняття стиль багатозначний і рухливий. Ще И. В. Ґете писав, що саме слово “стиль” ставиться до тих, якими хоча вже давно користуються й вони й вони начебто визначені теоретичними творами, усякий уживає їх в особливому змісті, дивлячись по тому, наскільки він осяг зміст, виражений у слові. У такий спосіб Ґете помітив, що поняттю стилю властиві різноманітні, численні відтінки значення. Вони характеризують його й у наші дні, що зв’язано з багатьма причинами: почасти з недостатньо чітким отграничением стилю від суміжних з ним категорій (таких, як художній метод і жанр) , почасти - зі специфічними особливостями кожного з видів мистецтва. Наприклад, у літературознавстві термін “стиль” ставиться звичайно до творчості окремих письменників. В архітектурі поняття стилю використають тільки стосовно до певної епохи того або іншого історичного періоду. В естетиці поняття стилю відрізняється більше узагальненим характером. Воно вказує на єдність, органічний взаємозв’язок виразних засобів твору мистецтва, діалектичне співвідношення традиційного й новаторського в індивідуальній мові автора

Історія поняття стилю в музиці починається приблизно з XVIII століття. Його тлумачення втримуються по-перше музично-термінологічних словниках. Так по визначенню Ж. -Ж. Руссо (”Музичний словник”, 1768р.) , стиль є “відмітний характер композиції або виконання”, причому “цей характер значно змінюється залежно від країни, національного смаку, обдарованості авторів відповідно до змісту, місцем, часом, темою й т.д. ” (цит. по 23,25) . Це одне з ранніх визначень стилю відзначено неоднозначністю, що зберігається й у набагато більше пізніх характеристиках музичного стилю. Так, Б. В. Асафьев в “Путівнику по концертах” розшифровує значення терміна стиль як “властивості або основних рис, по яких можна відрізнити твору одного історичного періоду від іншого” (цит. по 23, с. 29) . Більше розширене формулювання втримується в іншій роботі Б. В. Асафьева - “Народні основи стилю російської опери”: “стиль я мислю не тільки як деяку сталість засобів вираження й технічної манери, але і як сталість “музично-інтонаційного почерку” епохи, народу й особисто авторського, що й спричиняється характерні, повторювані риси музики, як живої мови, на підставі якого ми й викликуємо при сприйнятті: “От Глинка, от Чайковський і т.буд. (цит. по 23,29) .

Pages: 1 2

Збережи - » Імпресіонізм у мистецтві . З'явився готовий твір.