Між тими напівісторичними, напівсуспільними, напіввигаданими великими характерами й особами великої епохи особистість мого героя відступила на задній план, а на перший план стали, з рівним інтересом для мене, і молоді й старі люди, і чоловіки й жінки того часу. Втретє я повернувся назад по почуттю, що, може бути, здасться дивним… Мені совісно було писати про наше торжество в боротьбі з бонапартовской Францією, не описавши наших невдач і нашого сорому… Коли причина нашого торжества була не випадкова, але лежала в сутності характеру російського народу й війська, то характер цей повинен був виразитися ще яскравіше в епоху невдач і поразок

Отже, від 1856 року вернувшись до 1805 року, я із цього часу має намір провести вже не одного, а багатьох моїх героїнь і героїв через історичні події 1805, 1807, 1812, 1825 і 1856 років». У міру роботи над романом його історичні рамки звужувалися, ясніше визначався зміст. Народ як носій духовних цінностей займав все більше місце в новому добутку Товстого

Pages: 1 2