Ідеальний образ учителя майбутнього в сучасного учня формується сьогодні. Сьогоднішні школярі - це майбутні батьки, які будуть формувати подання про вчителя в наступного покоління. Таким чином, суспільство, як би постійно запізнюється. Який же вихід? Може бути, необхідно починати міняти сформований стереотип у суспільстві вже сьогодні? Яким образом? По-перше, повинні відбутися якісні зміни в утворенні педагога. Акценти в утворенні майбутнього вчителя повинні зміститися убік психолого-педагогічних дисциплін, можливо, необхідне впровадження таких дисциплін, які б сприяли розвитку в майбутньому вчителі саме його творчої основи

Про цю якість учителя, як одному з найважливіших, говорить Ф. Н. Гоноблин у своїй книзі «Нариси психології радянського вчителя»: «предметом діяльності педагога є живі люди з їх сложнейшим різноманітним і мінливим психологічним миром». Учитель - це покликання, учителювання - це служіння, а не робота. Тому вчитель повинен працювати не заради заробітку, не для виживання або їжі, а для виконання своєї місії на землі

• ідеальний учитель - це такий, для якого вчителювання - зміст життя
• Його вища користь - бути затребуваним, бажати й уміти віддаватися процесу, не очікуючи нічого натомість.
• Це альтруїзм в абсолютному значенні…

Тому ми опустимо в наших міркуваннях необхідність матеріальної бази, про яку повинне піклуватися державу, а значить - міністерство утворення, його нижчі підрозділи, у тому числі департамент і директор, а також цивільне суспільство, у тому числі спонсори й меценати. Справа вчителя - учити, а справа суспільства - дати вчителеві гідні засоби ксуществованию.

• И більше не будемо до цього вертатися
• Ідеальний учитель ніколи не самий яскравий

Він взагалі не повинен бути яскравим, тому що він тільки передає через себе послання учневі

И послання це - не тільки сума знань, але в першу чергу відношення до миру, до людей, до країни, до життя в колективі. Як отут не згадати образ Учителя, виведений у романі братів Стругацких «Обтяжені злом»: «Пам’ятаю, як мені було страшно. Зуб на зуб не попадав. Напевно, так почувають себе перед стратою. Ні однієї жилки не було спокійної в моєму тілі. Г. А. обійняв мене за плечі й пригорнув до себе. Він був гарячий, надійний, твердий і в той же час такий маленький, такий щуплий, такий незахищений, і я вперше виявив, що я адже на цілу голову длиннее його й удвічі ширше в плечах»

Для шкільної системи ідеальний учитель - це людин, що може влитися в педагогічний колектив, не буде конфликтовать у ньому, буде смиренно заповнювати всі документи, брати участь у необхідних зборах, проходити - знов-таки смиренно - всі курси підвищення кваліфікації, та інші заходи вищих органів…У якого в класі не буде голосних подій, а діти будуть із задоволенням іти на його урок і без стресів виходити після нього… В ідеалі, цей ідеальний учитель зауважує трохи учнів, які можуть глибоко освоїти предмет і тренує їх для участі й гарних результатів у предметних олімпіадах. Через деяку кількість років цей ідеальний учитель одержить вищу категорію, і буде мати право розповісти про своїй «унікальній методиці», про наробітки… Але краще знову не йти на конфлікти й не витикатися. Уже краще його вибирають, чим - він доводить. У цій ситуації краще б все-таки сказати правду: це не ідеальний, а зручний учитель

Але безконфліктність, беспроблемность - не самий головний критерій соціальної корисності. Зручності - так. Ідеальний учитель не може бути взагалі, він може бути для конкретної людини

Учитель - це така істота, що у потрібний момент дає поштовх до розвитку, це те, що будить сплячого до пильнування, хто змушує бути уважним, активним, живим. Чому у визначенні написана «істота»? Тому що воїн може вчитися в журавля й у сосни, у змії й у кішки… І, проникаючи в суть, осягаючи свого «учителя», воїн, тобто жива людина, що не спить, а бодрствующий, що осягає, здобуває необхідне для життя властивість

Ідеальний учитель розуміє, що він не вставить учневі свої мозки й не проживе за учня його життя, а тому доблесть учителі - зробити учня самостійним, відповідальним, стійким до життєвих випробувань (і негодам, і славі, удачі). Саме це, а не сума знань, є квінтесенцією теперішнього вчителя. Уміння передати суму знань - це необхідне, але недостатня умова, щоб уважатися ідеальним учителем

Ідеальний учитель будить у дитині учня, а потім ростить із нього собі співрозмовника. Тому, якщо в батька й учителя не збігаються координати, учитель мимоволі віддаляє дитину від сімейних ідеалів. У цьому трагедія, як учителі, так і батьків. У початковій школі ідеальний учитель - це улюблений учитель. У початковій школі - особливо, коли ми почали приймати дітей у шість років - ідеальний учитель - це добра людина, що обожнює дитячу метушню й шум, якому подобається возитися із цими дітьми, і який буде в собі перевіряти, що потрібно кожній дитині, щоб полюбити школу й освоїти знання, щоб хотіти вчитися. Адже саме такі розвинені, що вистачають інформацію й бажають освоїти мир діти потрібні в середніх класах школи

Ціль учителі початкової школи - сформувати в дитини бажання вчитися (а не відбити в нього це бажання) і дати йому необхідний для цього апарат (уміння читати, уважати, писати).

Помітьте - в ідеального вчителя пріоритети у формуванні дитини йдуть саме в такій послідовності - спочатку - мотивація, потім - засоби, технічна частина. При цьому ідеальний учитель завжди відстежить, коли той або інший щабель мотивації вже сформувався, і треба відкривати дитині нові обрії. Втім, ідеальний учитель зробить і інше. Він закохає учнів у свій клас. Він покаже цінність кожної дитини. Він виявить його интересность і потреба, а значить - розів’є індивідуальні якості учня. Що повинне бути цікаво вчителеві?

Ідеальному вчителеві цікавий процес. Він не стурбований проміжними результатами. Йому цікаві зміни дитини, і вчитель дивується й радується цим змінам. Дитина довіряє тому, що він дійсно цікавий учителеві