Скільки вже було сказане про гумор, скільки написано гумористичної поезії, оповідань, байок, комедій, гуморесок. Проходять року, навіть тисячоріччя, а гумор не зникає з нашого повсякденного життя. Саме він допомагає! Мені дуже подобається гумористична творчість С. Руданского. А особливо гуморески, у яких відчутніше скарб живої мови

Гуморески С. Руданского можна поділити на окремі групи. Зокрема він особлива увага приділяє висміюванню служителів церкви, панів, їхнього недоліків, негативне й презирливе відношення до простого народу. Наприклад, у гуморесці «Добре торгувалося» дотепно висміяні добродії, які хотіли посміятися над мужиком, щоб показати своя перевага. Але це їм не вдалося, тому що в народі багато розумних, дотепних і мудрих людей. Це добуток актуально й сьогодні. Не треба принижувати достоїнство інших людей, тому що це обов’язково вернеться бумерангом і боляче «віддячить». У гуморесках «Пан і Іван у дорозі», «Черевики» і т.п. герой гуморесок - проста людина, що висміює панів, Шляхтичів, чиновників. У добутках « чиДалеко до Києва», «Не мої ноги», «Школьник» також гумористично зображується побут і риси характеру самого героя. Стислість, простота діалогу надають гуморескам Руданского особливу виразність

Кращі традиції творчості «незрівнянного автора гуморесок» успадкувала й сучасна література: всі наші гумористи й сатирики випробували певний вплив його гуморески. На жаль, гуморески С. Руданского побачили мир лише через тридцять років після їхнього написання. Але вони відразу були підхоплені народом. Його гумор - це сміх нескореного народу, що вірить у свої сили, своє краще майбутнє