Життя прожити - не поле перейти. Народне прислів’я Драматичні долі основних діючих осіб, же- Ш стокие уроки долі Григорія Мелехова, головного героя роману, відбивають у романі Шолохова “Тихий Дон” болісні пошуки історичної правди на шляху будівництва народом нового життя. Григорій Мелехов - справжній донський козак, господарський і працьовитий, чудовий мисливець, наїзник, рибалка. До війни й революції він цілком щасливий і безтурботний. Гаряча прихильність до військової служби, славі виручає його в перших випробуваннях, на полях кривавих боїв в 1914 році

Але Григорій не хоче крові й цим відрізняється від інших. Він не бажає й війни, але поступово зауважує, що всі його таланти, його життя, молодість ідуть у небезпечне ремесло убивания людей. Мелехову ніколи побыть будинку, немає часу й можливості приділити уваги родині, що любить його людям

Навколишня його жорстокість, бруд, насильство змусили Григорія по-новому подивитися на життя. У госпіталі, де Мелехов перебував після поранення, під впливом революційної пропаганди в нього з’являється сумнів щодо правильності збереження вірності паную, військовому боргу. 1917 рік застав Григорія в безладних і болісних спробах визначитися в це “неясний час”.

Але його помилка в тім, що він намагається відрізнити правду по зовнішніх ознаках, не вникаючи в суть. Спочатку Мелехов бореться за червоних, але вбивство ними беззбройних полонених відштовхує його, і коли більшовики приходять у його рідний хутір, творячи грабежі й насильство, він з холодною люттю вступає в боротьбу з ними. І знову не знає, що робити і як надійти

Глибинні сумніви відштовхують Мелехова й від червоних, і від білих: “Всі вони однакові… Всі вони - ярмо на шиї козацтва”. У цей час болісних роздумів Григорій довідається про повстання козаків