…Жодна душа людська не одержала такого жорстокого загартування у випробуваннях, як він. О. де Бальзак. Гобсек Я не знаю, як можна судити або оцінювати людини, що живе іншим часом, в іншому суспільстві, за іншими законами. Але якщо вже таке питання встало, то я волію дивитися не тільки на результати людського життя, але й на мотиви вчинків, які рухали цією особистістю. Мені здається, що Даний текст призначений тільки для приватного використання 2005 в оцінці Гобсека більше всіх прав був Дервиль, що зумів довідатися його краще, ніж хто б те не було, і вирішив, що в цій людині співіснують “скнара й філософ, підла істота й піднесене”. Так, у всім, що стосувалося грошей, Гобсек був отталкивающе неприємний: жадібний, жорстокий до боржників, безкомпромісний, жадібний. Величезні запаси гниючих продуктів, тканин і інших речей, невикористаних, що псуються через скнарість і незговірливість лихваря, викликають у пам’яті образ гоголівського Плюшкина, а разом з тим - почуття огиди, відрази

Але в той же час ми знаємо, що у всім, що не стосувалося грошових питань, Гобсек був людиною “самої педантичної чесності у всьому Парижу”. Випробувавши в дитинстві й молодості безліч позбавлень, довідавшись непосильну працю, відчувши на собі несправедливість суспільства, де, дійсно, “… краще вже самому давити, чим дозволяти, щоб інші тебе давили”, Гобсек зумів зібрати необхідний капітал, щоб жити так, як уважав потрібним, як “! йому хотілося, але при цьому не втратив щирої людяності, тих моральних принципів, якими керуються й найкращі представники людства. Просто, добре довідавшись людей, Гобсек чудово зрозумів порочність і несправедливість миру, у якому він живе: “золото - от духовна сутність усього нинішнього суспільства”.

Гобсек навчився читати в серцях у людей, тому обдурити його було неможливо. Його безжалісне відношення до кредиторів було цілком виправдане тим, що ці люди постійно намагалися грати перед ним “комедії” і “трагедії”, їм невідомі були чесність, щирість, відвертість, витиснуті з їхнього життя звичними хитрістю й підступництвом. Зовсім інакше ставиться Гобсек до людей, у яких бачить прагнення до заробляння грошей своєю працею, чималих і чесних насамперед перед собою

З почуттям жалю й теплоти він говорить про Фанни Мальво, допомагає грошима Дервилю, щоправда, під більші відсотки. Однак, коли Дервиль потім запитав Гобсека, чому він не захотів допомогти безкорисливо, лихвар дав відповідь, гідний надзвичайно шляхетну людину: “Я позбавив тебе від вдячності, я дав тобі право вважати, що ти мені нічим не зобов’язаний. І тому ми з тобою кращі у Світі друзі”. Такий Гобсек: скнара й філософ, милосердний і безжалісний, безпристрасний і що вміє радуватися як дитина (правда, тільки грошам), нескінченно ощадливий і невимовно богатый.

Людина свого часу, що живе за законами суспільства, заснованого на соціальній нерівності й I влади грошей