У Кримських горах чітко виявляється висотна зональність ландшафтів. На південному схилі Яйли нижній висотній зоні відповідає Південний беріг Криму, що за кліматичними умовами може бути віднесений до північно-східної окраїни області середземноморського субтропічного клімату. Опадів (річна кількість у Ялті близько 600 мм) отут найбільше випадає взимку. У цей година сюди проникають середземноморські циклони. Навесні, з ослабленням циклонічної діяльності в області Середземного моря, кількість опадів зменшується. Найменше їх випадає у квітні-травні і серпні. При великій інсоляції влітку спостерігається нестача вологи, так що доводити вдаватися до поливу фруктових дерев, молодих посадок тютюну. У зв’язку з нерівномірністю випадання опадів ріки південного берега характеризуються середземноморським режимом із зимовими і весняними паводками та стійкою літньо-осінньою меженню. Зарозкрадань з півночі бар’єром Яйли, Південний беріг тепліший за інші райони Криму. Близько 150 днів у році середня добова температура вище 15°C. Зима м’яка (середня температура січня близько 4°С), у рослин не припиняється вегетація. Сніг, що іноді випадає, швидко тане, алі частіше узимку йде дощ. Літо й осінь сонячні, теплі, середня температура липня і серпня близько 24°С. Східна частина південного узбережжя Криму сухіша, з річною кількістю опадів 500–600 мм і менше. Клімат вершинної поверхні Яйли відрізняється прохолодним літом (на висоті близько 1200 м середня температура липня 15,7°С), не дуже суворою зимою (середня температура січня на тій же висоті біля –4°С, на сході нижче), значною кількістю опадів (у західній частині 1000–1200 на рік), сильними вітрами. На заході сезонний розподіл опадів такий же, як і на Південному березі, максимум їх припадає на зиму. На сході ж максимум літній. Улітку з трьох днів один, а узимку два бувають на Яйлі з опадами. Узимку обпади випадають у вигляді снігу.

На невеликому просторі Кримських гір яскраво виражені різноманітні ландшафти. Особливо характерний карстовий ландшафт вершинної поверхні Яйли з каррами, лійками й іншими формами голого карсту, із природними шахтами, що часто служать шляхами проникнення в таємничий підземний світ. Плоским, поїденим карстом поверхня поглинає дощові й талі снігові води, тому відсутні наземні водотоки й лише в лійках із замуленим днищем утворюються калюжі стоячої води. Властиві голому карсту каррові поля поєднуються на високих масивах з кам’янистими гірськими луками й лучними степами, на більш низьких - з гірською лісолучностеповою й лісостеповою рослинністю. Карстовий ландшафт розповсюджений на всіх ділянках плато західної монолітної частини Яйли й на роз’єднаних платоподібних масивах її східної частини, алі особливо яскраво виражений на Ай-Петрі, Чатирдазі та Карабияйлі. Отут тільки на дні карстових лійок і улоговин зеленіють лугові труй, на нижчих ділянках з лійок і отворів природних шахт стирчать верхівки дерев і кущів. Це вносити розмаїтість у пейзаж голих кам’янистих просторів, додає їм плямистості.

Нижні яруси плато Яйли колися були більш лісистими. Знищення лісів і поїдання худобою пагонів дерев, що заважало поновленню лісу, а також непомірний випас трав’янистої рослинності спричинили більше поширення оголених вапнякових поверхонь, розвиток голого карсту й погіршення режиму джерел під вапняковими обривами. Гірсько-лісові ландшафти схилів Яйли з буковими й дубовими лісами схожі з кавказькими й карпатськими, ліси ж з кримської сосни на південному схилі характерні саме для Криму й повторюються лише в північній частині Чорноморського узбережжя Кавказу. Кримські гірські ліси мають винятково велике протиерозійне й водоохоронне значення. Необхідні їхня охорона й відновлення, особливо в селенебезпечних басейнах. Потребують охорони тварини, що населяють ці ліси. Неповторний середземноморський ландшафт Південного берега зі сланцевими схилами, хаосом кам’яних голив, зсувами, вапняковими скелями, лаколітами. Отут збереглися дубово-ялівцеві ліси з вічнозеленим підліском. Однак значною мірою цей ландшафт поступився своїм місцем окультуреному з виноградниками й тютюновими плантаціями, садами, парками, курортними будівлями й пляжами

На схід від Алушти уздовж узбережжя протягається смуга середземноморського ксерофітно-чагарникового ландшафту. Для нього характерна рослинність, властива Східному Середземномор’ю, - ши-бляк, фригана, на сході в комплексі зі степами. Типовий ерозійний рельєф смуги поширення цього ландшафту в таврійських сланцях відрізняється інтенсивним розчленовуванням поверхні долинами й різко контрастний щодо майже не порушених ерозією закарстованих поверхонь сусідньої Яйли. Для даного ландшафту особливо необхідна боротьба йз селями, що розвиваються в смузі таврійських сланців та пісчаників. З північного боку Яйли поширені своєрідні лісочагарни-кові (з пануванням пухнастого дуба) і південні лісостепові ландшафти куестових пасемо. Увінчаний обривом крутий схил внутрішньої куести й різкі стрімчасті борті каньйонів, що її розчленовують, створюють пейзажі, у яких контрастно виділяються голі вапнякові стіни, мерге-листі укоси з осипами, схили, що заросли деревами й кущами

У спектрі висотної зональності південного схилу Яйли поєднуються зони середземноморского ландшафту Південного берега, гірсько-лісова з поясами дубових із сосновими та букових лісів, карстового ландшафту вершинної поверхні. На північному схилі середземноморський ландшафт відсутній; у нижній висотній зоні розвинений південний лісостеп, а в середній (за винятком найзахідніших районів) немає типових для південного схилу лісів із кримської сосни. На сході спостерігаються більш континентальні варіанти виділених типів. З тварин отут трапляються кримський олень, борсук, лисиця, вепр.

Гірський Крим - це природний музей, де на порівняно невеликій площі зосереджені різноманітні ландшафти й маса унікальних пам’яток природи. Отут знаходяться Кримський природний заповідник, Ялтинський гірсько-лісний заповідник, природний заповідник Мис Март’ян, Нікітський ботанічний сад

Pages: 1 2