Герой міщанської трагедії Ф.Шиллера «Підступництво й любов» (1782-1784), син президента фон Вальтера, першого міністра невеликого герцогства. Шляхетний юнак тяготиться придворним життям, воно начитано, вірить у високі ідеали, щирий і рвучкий. У його образі відчутні риси персонажів драматургії «бури й натиску». Фердинанд фон Вальтер виробив свої подання про борг і честь, які розходяться із загальноприйнятими. Полюбивши дівчину з міщанської сім’ї, дочка музиканта Луїзу Міллер, Фердинанд фон Вальтер відмовляється від вигідного, на думку батька, шлюбу з аристократкою леді Мильфорд.

Він готовий постояти за свою любов, щоправда, висловлюється при цьому із властивої книжковому парубку риторикою: «…я порву залізні ланцюги забобонів, я виберу, кого хочу, як личить чоловікові, і нехай у дрібних людишек закружиться голова при погляді на великий подвиг моєї любові». Вихований в аристократичному середовищі, що звеличує «природні почуття» у дусі Руссо, Ф.В. не знає життя й тому програє боротьбу за свою любов

Президент, маючи намір розлучити сина з коханою дівчиною, змушує Луїзу написати лист мнимому коханцеві. Довідавшись про лист, Фердинанд фон Вальтер вирішує вбити її й себе; він приходить до Луїзи, ображає її, потім ридає й, нарешті, всипає отруту в склянку з лимонадом, призначений Луїзі. Перед смертю Фердинанд фон Вальтер чує визнання, що Луїза безневинна. Перш ніж піти слідом за улюбленої, Фердинанд фон Вальтер вирішує покарати батька, але президент сам віддає себе в руки правосуддя, і син, умираючи, простягає йому руку