Свій роман Деблин написав під враженням від нова, гнітюча особистість, що постійно перебудовується й перенасиченого швидкостями Берліна. Місто стає головним чином роману, а його героєм, що намагається протистояти цій силі й моці міста,- Франц Биберкопф колишній транспортний робітник, що один раз у приступі гніву вбив свою коханку й був укладений у в’язницю на чотири роки

Вихід Франц Биберкопф із в’язниці - не довгоочікувана воля, а скоріше покарання, тому що від нормального життя герой отвик, і його місто змінилося до невпізнанності. Франц Биберкопф звичайна людина, чоловік, наділена здоров’ям, фізичною силою, простацькою кмітливістю. Але в цьому новому, непереможному у своєму нескінченному космічному прискоренні місті він відчуває себе безпомічною дитиною, якій потрібно все починати спочатку.

У тім же 1929 року Деблин написав сценарій для першої екранізації свого роману. Фільм, поставлений режисером Пилем Ютци, вийшов в 1931 році. Роль Ф.Б, грав великий німецький актор Генріх Георге. Йому при порівняно невеликому обсязі фільму (88 хв.) удалося передати масштабно й глибоко характер героя. Деблин був задоволений цією екранізацією. Ф.Б. став типовою фігурою свого часу, а картина міста, концентрированно стисла й гнітюча, перетворилася саме в той Берлин-космос, яким його задумав письменник

Франц Биберкопф виходить із в’язниці, вирішивши стати чесною людиною, але з перших же секунд втрачає ілюзій. Він уже не почуває себе ні людиною, ні чоловіком, ні робітником. Воля й жадібне бажання жити допомагають йому почати нове існування. Але доля намірилася покарати ег?? саме тепер, коли його призначене державою покарання вже закінчилася, а людськ, внутрішнього ще не відбулося

Бандити, якими керує колишній фронтовик, страшенний рецидивіст Рейнхольд, відразу примічають тюремний досвід Франц Биберкопф і його фізичну силу. Хитрістю й обманом вони заманюють героя на злочинну операцію, а потім, злякавшись його наївності й чесності, Рейнхольд викидає Ф.Б. під колеса вантажівки

Так Ф.Б. втрачає руки. Випробування лихом здатне або ввергнути один раз оступившегося людини в безодню, або змусити його перемогти себе й обставини. Ф.Б. знайомить із дівчиною Сонею (це ім’я й сам образ лагідної дівчини - явний натяк на героїню Достоєвського). Франц Биберкопф перейменовує її Вмице.

Мице - ангел у плоті, вона - терпляча й любляча людська істота. Ф.Б. теж любить Мице, знаючи ціну її відданості. Але тепер він - - збиткова людина, сильний чоловік без правої руки. Це змушує його вступити в банду все того ж Рейнхольда, брати участь у крадіжках. Злочинні зв’язки Ф.Б. стають фатальними для Мице. Рейнхольд, людина, що сполучить у собі безсилля спустошеної особистості й диявольську силу прагнучої влади злочинця, зазіхає на останній притулок Ф.Б. - його добру, наївну подругу. Рейнхольд заманює Мице в ліс і по-звірячому вбиває. Наприкінці роману, коли обставини справи стають ясні для всіх, Ф.Б. не випробовує полегшення. Тепер він по-справжньому вільний, тільки воля не радує його, нова рука в нього не виросте, а єдиної людини, який він любив і який любив його, ніхто вже не поверне. Сила життя - от усе, що залишилося Ф.Б., його людська енергія й воля кпреодолению.