Письменник, названий влучно й зло одним з персонажів «бюргером, що заблукав у мистецтво», цей герой духовно пов’язаний з маленьким Ганно Буденброком. Чуйна до області художнього, поетична душу Тонио Крегер не злагодила зі свідомістю сумнівності циганської мятежно, знайшла втілення в сумбурному письменницькому житті з її тугою про світ «веселих, білявих і блакитнооких». Він не теперішній бюргер, він тільки хоче їм бути, але туга за «бюргерським» миром позбавляє його повноти життя в сфері мистецтва. По його власному визнанню, він коштує «між двох мирів, у жодному не почуваючи себе будинку».

И справа не в тім, що він по покликанню «бурлака, циган». Просто все чуже, не зрозуміле для нього - жадана загадка, таємниця, яку треба осягти. Очевидна заурядность мешканців миру «білявих і блакитнооких», у яких він по черзі був томливо й цнотливо закоханий у дитинстві (Гансу Гансена й Інгі Хольм), у його поданні трансформований як прояв єдиний справжньої й щасливої людяності. Як зізнається сам Тонио Крегер він любить життя, а Ганс і Інгі її випромінюють. Зустрівши їх разом через багато років, Т.К. тільки зайвий раз переконується в непроникності цього заповідного, недоступного для нього миру ясних відносин звичайних щасливих людей, покликаних кбюргерству.

Він же сам - все-таки занадто невпевнений, слабкий бюргер, що слухняно визнає себе «помилкове забредшим у мистецтво»,- адже з тим же правом його можна було б назвати й художником, спантеличеними примарами «простого людського щастя», отчого в мистецтві все саме неординарне, талановите викликає в нього недовіра, представляється двозначним і підозрілим