Германці й слов’яни на початку нашої ери в епоху Великого переселення народів заселили великі площі Європи. Германські племена розтрощили Рим. Отримане від імперії «культурна спадщина» забезпечило германцям швидкий соціально-економічний і політичний розвиток. Відбулися й серйозні етнічні зміни. Частина германців, що переселилися в Італію й інші провінції (наприклад, Галлію - сучасну Францію, або Британію) колишньої Західної Римської імперії змішалася там з романізованими кельтами й римлянами. Так з’явилися романо-германські народи. У сучасному світі - це французи, італійці, іспанці й багато хто інші.

Слов’яни рухалися убік Східної Європи. Багато слов’янських племен, насамперед східної галузі слов’ян, виявилися на територіях, де вплив античних цивілізацій було відсутнє або було слабким. Місцеве населення нечисленне й розкидане по більших просторах часто уступало тут слов’янам у господарському й соціальному розвитку. Ні про яке підживлення досвідом древніх цивілізацій тут не могло бути й мови. Тому розвиток слов’ян-переселенців ішло повільніше, ніж у германських племен на заході Європи. Суворий клімат та інші географічні труднощі ще більше уськладнювали процес розвитку слов’янського господарства й суспільства.

(Т. В. Черникова)