Генотип - сукупність спадкоємних ознак і властивостей, отриманих особиною від батьків. А також нових властивостей, що з’явилися в результаті мутацій генів, яких не було в батьків. Генотип складається при взаємодії двох геномов (яйцеклітини й сперматозоїда) і являє собою спадкоємну програму розвитку, будучи цілісною системою, а не простою сумою окремих генів. Цілісність генотипу - результат еволюційного розвитку, у ході якого всі гени перебували в тісній взаємодії один з одним і сприяли збереженню виду, діючи на користь стабілізуючого відбору. Так, генотип людини визначає (детермінує) народження дитини, у зайця - біляка потомство буде представлено зайчатами, з насінь соняшника виросте тільки соняшник

Фенотип - сукупність всіх ознак і властивостей організму, що зложилися в процесі індивідуального розвитку генотипу. Сюди ставляться не тільки зовнішні ознаки, але й внутрішні: анатомічні, фізіологічні, біохімічні. Кожна особина має свої особливості зовнішнього вигляду, внутрішньої будови, характеру обміну речовин, функціонування органів, тобто свій фенотип, що сформувався в певних умовах середовища

Якщо розглянути результати самозапилення гібридів F 2, можна виявити, що рослини, що виросли з жовтих насінь, будучи зовні подібними, що мають однаковий фенотип, мають різну комбінацію генів, тобто різний генотип

Поняття генотип і фенотип - дуже важливі в генетику. Фенотип формується під впливом генотипу й умов зовнішнього середовища