Франція одна з найбільших капіталістичних держав; вона розташована в західній частині Європейського материка. Територія Франції - 552 тис. км2, а населення - близько 46 млн. чіл. З півдня країна обмивається теплими водами Середземного моря, у якому Франції належить про-у Корсика. У західних берегів країни ні вдень, ні вночі не змовкає шумний подих хвиль Атлантичного океану. А від північної сусідки - Великобританії - Францію відокремлюють морські протоки Ла-Манш і Па-де-Кале. На північному сході, у Фландрії й Арденнах, Франція граничить із Бельгією й Люксембургом. Далі, до сходу, височіють куполообразние вершини Вогезов. Тут проходить франко-германська границя. Досягши р. Рейну, прикордонні стовпи круто повертають до півдня, піднімаючись усе вище й вище: спочатку на гірські схили Юри, по яких проходить границя зі Швейцарією, а потім на покриті снігами хребти Альп, що відокремлюють Францію від Італії. Тут перебуває найвища гора Західної Європи - Монблан (4810 м) . Альпійські хребти прорізані глибокими й досить широкими долинами, зручними для повідомлення. На південно-заході лежить менш висока, але важкодоступна гірська система Піренеїв. Вона утворить природну границю Франції з Іспанією й невеликою державою Андоррою.

У стародавності на території сучасної Франції жили племена кельтів (галлів) і країна називалася Галлією. В V в. Галлію завоювали франки - народ, що прийшов із правого берега Рейну (від них країна одержала свою назву - Франція) . Франки асимілювали з кельтами.

Під час, що передує другій світовій війні уряд Франції разом з урядами Великобританії й США потурало агресивній політиці фашистської Німеччини. Воно не перешкоджало германським фашистам окупувати Австрію й Чехословаччину й цим сприяло розв’язанню другої світової війни. Після того, як Німеччина в 1939 р. напала на спільницю Франції - Польщу, збурювання французького народу змусило уряд оголосити війну Німеччини. Але це була “дивна війна” . Французьке військове командування не збиралося воювати з Гітлером, і, коли в травні 1940 р. гітлерівські війська вторглись у Францію, реакційний французький уряд здало Париж і капітулювало перед фашистськими агресорами. Але наприкінці 1944 р. французькі патріоти, натхнені перемогами СРСР і його союзників над гітлерівською Німеччиною, за допомогою англо-американських військ звільнили свою країну від германських окупантів. Ще було багато військових конфліктів, у яких Франція брала участь. Кілька років французькі імперіалісти вели війну проти повсталого В’єтнаму. 7 років вони вели війну в Алжирі, народ якого вимагав незалежності. В 1956 р. Франція разом з Великобританією й Ізраїлем початку збройну інтервенцію в Єгипет. Але Єгипет був підтриманий багатьма миролюбними країнами (у т. ч. і СРСР) . В 1961 р. у Франції різко активізувала свою діяльність Секретна збройна організація (оас) . У країні виникла погроза фашизму, але уряді вдалося дозволити цю важку ситуацію.

Франція високорозвинена індустріально-аграрна країна. По обсязі промислового виробництва вона посідає четверте місце після США, Англії й колишньої ФРН. Її промисловість і сільське господарство дуже різноманітні, як різноманітні природні умови країни.

На рудниках Франції добувають багато залізної руди й бокситів, вугілля й калійні солі; на гірських ріках побудовані гідроелектростанції. На машинобудівних заводах умілими руками французьких робітників створюються автомобілі й локомотиви, верстати й трактори, мотори й різне встаткування; на верфях портових міст будують суду. Хімічні підприємства роблять кислоти, штучне волокно, барвники, пластмаси, медикаменти. Здавна Франція славиться парфумерними виробами. Текстильні фабрики випуськають тканини бавовняні й лляні, із синтетичний і натуральний шовки.

У Франції возделиваются майже всі сільськогосподарські культури помірного пояса; пшениця і ячмінь, кукурудза й овес, цукровий буряк і картопля. Виноградники й сади є майже у всіх районах Франції. На сонячному узбережжі Середземного моря дозрівають маслини, апельсини, лимони й інші фрукти; тут же розводять багато квітів, особливо троянд. На севрі країни розташований найважливіший вугільний басейн Франції. Він дає майже половину вугілля, що добувається в країні. Власного вугілля Франції не вистачає, зате залізної руди так багато, що значна частина її йде на експорт. Головні поклади залізної руди перебувають на північному сході країни - у Лотарингії. Там зосереджене й більшість металургійних заводів.

Франція морська країна. У північних границь її холодні, зі свинцевим відливом хвилі плеськаються в крутих берегів, вимивають м’які вапнякові породи й утворять ськелі самої вигадливої форми. Людям довелося багато потрудитися, щоб створити зручні для морських суден порти. Самий великий з них - Гавр - розташований у широкому усті р. Сени. Потужна бетонна дамба захищає численні причали й доки від морської стихії. У дамбі залишені лише “ворота” , через них в’юнкі буксири тягнуть на довгих канатах океанські кораблі в порт. Суду під прапорами різних країн привозять у Гаврський порт тюки бавовни й вовни, мішки кава й рису, каучук, цінна деревина для виготовлення дорогих меблів, пряності й інші товари.

Гавр перший французький порт по пасажирських перевезеннях і другий, після Марселя, по перевезеннях вантажів. З діяльністю цього порту тісно зв’язане життя міста. Жителі Гавра обслуговують гостей прибивающих на судах. У Гаврі працюють судноверфі, заводи й фабрики, що переробляють нафту й різну сировину, привозимое в порт. Місцева промисловість не в змозі переробити всю імпортну сировину, тому Гавр - великий перевалочний пункт. Бавовна й вовна, наприклад, майже цілком направляються в північно-східні центри текстильного виробництва - у міста Лілль, Рубе, Туркуен і в Ельзас. Основна маса морських вантажів, призначених для Парижа, мине Гавр, випливаючи водним шляхом нагору по Сене.

Русло Сени пролягає по Північно-Французькій низовині. Навколо поля пшениці, соковиті зелені пасовища, сади зі стрункими шеренгами яблунь. Це - Нормандія, одна з найдавніших провінцій, на які раніше ділилася французька держава. Тепер Франція ділиться на департаменти, по трохи на кожну з колишніх провінцій. Нормандія славиться виробництвом масла й сирів, а з яблук місцеві селяни готують сидр - напій, відомий навіть за межами країни.

Столиця Франції Париж - величезне, багатолике місто. Населення Парижа разом із пригородами досягає 7 млн. чоловік. “Великий Париж” розкинувся на площі в 1500 км2. Він виник 2000 років тому з невеликого селища Лютеції на острові Ситі, посередині Сени. Тепер на цьому острові перебуває знаменитий собор Паризької богоматері. Його величезні вежі відбиваються у водах ріки. Площа перед собором уважається географічним центром французької столиці. На левом бережу Сени Розташований один із самих старих районів міста - Латинський квартал. Він відомий як найбільший у Франції центр навчальних закладів. У древньому паризькому університеті - Сорбонне - більше 60 тис. студентів, тобто Чверть всіх учнів у Французьких ВУЗах. По сусідству з Латинським кварталом стародавній особняк “Готель Матиньон” - резиденція глави французького уряду. Тут же, у лівобережній частині міста, засідають і члени обох палат французького парламенту: сенатори - у Люксембурзькому, а депутати Національних зборів - у Бурбонськом палаці. На правом бережу Сени розташовані ділові й торговельні квартали. Тут же перебуває всесвітньо відомий палац Лувр. У ньому зберігається безліч творів образотворчого мистецтва, наприклад картина Леонардо да Вінчі “Джаконда” . Правобережний Париж прикрашений чудовим архітектурним ансамблем - площею Згоди. У західній частині Парижа перебуває знаменита Ейфелева вежа й Тріумфальна арка, Ейфелева вежа побудована в 1889 році як символ міжнародної виставки, вона з дивною легкістю здіймає на 300 із зайвим метрів 7 тис. т. металевих конструкцій, немов сплетених у дивне мереживо. Зараз Ейфелева вежа не тільки прикраса Парижа, але й краща телевізійна вишка в Європі. Тріумфальна арка розташована на площі Зірки, від якої, як промені, розходяться 12 вулиць. Західні квартали Парижа забудовані упорядженими кварталами й розкішними особняками. Тут багато зелені. Один Булонський ліс - чудесний парк на західній окраїні міста - займає більше 8 км2. Східні квартали міста заселені трудовим людом.

На фабриках і заводах Парижа і його пригородів зайнято 13 тис. робітників. Тут виробляється 70% всіх французьких автомобілів, 90% авіамоторів, більше 70% тракторів у районі столиці перебувають численні хімічні заводи, підприємства, що роблять верстати, електроустаткування й різні прилади. Швейні фабрики й ательє створили Парижеві” законодавця мод” .

Pages: 1 2