метальників співвідношення ськладу м’язових волокон протилежне. Ще одна ськладова аеробної продуктивності організму-запаси основного енергетичного субстрату (м’язового глікогену), які визначають ємність аеробного процесу, тобто здатність тривалий час підтримувати рівень споживання кисню, близький до максимального. Це так званий час утримання МПК (табл. 3) . Запаси глікогену в кістякових м’язах у нетренованих людей становлять близько 1,4 %, а в майстрів спорту —і 2,2 %. Вони можуть збільшуватися під впливом тренування на витривалість від 200 до 300-400 г, що еквівалентно 1200-1600 ккал енергії (1 г вуглеводів при окислюванні дає 4,1 ккал) . Максимальні значення аеробної потужності (ДУМАЮ відзначені в бігунів на довгі дистанції й лижників, а ємності —і в марафонцев і велосипедистів-шоссейников, т. е. у таких видах спорту, які - вимагають максимальної тривалості м’язової діяльності. Зв’язок між аеробними можливостями організму й станом здоров’я вперше була виявлена американським лікарем Купером (1970) . Він довів, що люди, що мають рівень МПК 42 мол/хв/кг і вище, не страждають хронічними захворюваннями й мають показники артеріального тиську в межах норми. Більше того, був установлений тісний взаємозв’язок величини МПК і факторів ризику ИБС: чим вище рівень аеробних можливостей, тим краще показники артеріального тиську, холетеринового обміну й маси тіла. Таким чином, ендогенні фактори ризику ИБС формуються лише при зниженні аеробних можливостей до певної межі. Гранична (гранична) величина МПК для чоловіків 42 мол/хв/кг, для жінок — 35 мол/ хв/кг, що позначається як безпечний рівень соматичного здоров’я. Є дані, що величина аеробних можливостей може служити досить інформативним критерієм прогнозування смерті не тільки від серцево-судинних захворювань, але й у результаті злоякісних новотворів (Б. М. Липовецкий, 1985) . У зв’язку із цим у цей час намітилася тенденція кількісного підходу до оцінки рівня здоров’я (Н. М. Амосов, Я. А. Бендет, 1984) . По Н. М. Амосову, “кількість” здоров’я визначається сумою резервних потужностей кислородтранспортной системи (МПК) . Залежно від величини МПК для нетренованих людей виділяються 5 функціональних класів, або рівнів, фізичного стану. Абсолютні значення МПК залежать від маси тіла, тому в жінок ці показники на 20-30 % нижче, ніж у чоловіків. Однак при порівнянні відносних показників на 1 кг маси тіла ці розходження в значній мірі нівелюються. Становлять інтерес дані про величину максимальної аеробної потужності в населення країн з різним рівнем рухової активності. Найбільш високі значення МПК відзначаються в жителів Швеції (58 мол/кг) — країни із традиційно високим рівнем розвитку масової фізичної культури. На другому місці-американці (49 мол/кг) . Найнижчий показник аеробної продуктивності в населення Індії (36,8 мол/кг) , більша частина якого схильна до пасивного, споглядального способу життя. Такі результати досліджень, виконаних у рамках Міжнародної біологічної програми. Для більше точного визначення рівня фізичного стану прийнято оцінювати його стосовно належних величин МПК (ДМПК) , що відповідають середнім значенням норми для даного віку й підлоги. Їх можна розрахувати по наступних формулах: для чоловіків: ДМПК== 52 -(0,25Х вік) , (1) для жінок: ДМПК== 44 -(0,20Х вік) . (2) Знаючи належну величину МПК для даного індивіда і його фактичне значення, можна визначити %ДМПК: %ДМПК==МПК\ДМПК*100% (3) Визначення фактичної величини МПК прямим методом досить ськладно, тому в масовій фізичній культурі широке поширення одержали непрямі методи визначення максимальної аеробної продуктивності розрахунковим шляхом. Найбільш інформативним є тест PWC170 — фізична працездатність при пульсі 170 уд/хв. Випробуваному пропонуються два відносно невеликі навантаження на велоергометре (по 5 хв кожна, з інтервалом відпочинку 3 хв) . Наприкінці кожного навантаження (по досягненні стійкого стану) підраховується частота серцевих ськорочень. Розрахунок виробляється по формулі: PWC170==N1+(N2 — N1) *( 170-f1/f 2-f1) (4) -–де N1 - потужність першого навантаження; N2потужність другого навантаження; f1 — ЧСС наприкінці першого навантаження; f2 - - ЧСС наприкінці другі навантаження. Розрахункова величина МПК (л/хв) визначається по формулі В. Л. Карпмана для осіб з невисоким ступенем тренованості: МПК=1,7. *PWC170+1240. (5) . Розрахунок МПК по формулі Добельна вимагає виконання однократного навантаження субмаксимальной потужності на велоергометре або в Степ-Тесті: МПК == 1,29* корінь із N/ f-60*T де Т — віковий коефіцієнт; f-частота серцевих ськорочень на 5-й мінуті роботи; N - потужніс

Pages: 1 2 3