Пастернак говорить нам, що все происходившее в ті роки в Росії, було насильством над життям, суперечило її природному ходу. Ще в одній з перших розділів роману Пастернак пише: …опам’ятавшись, ми вже більше не повернемо втраченої пам’яті. Ми забудемо частину минулого й не будемо шукати небувалому пояснення. порядок, Що Настав, обступить нас зі звичністю лісу на обрії або хмар над головою. Він оточить нас отовсюду. Не буде нічого іншого. Ці глибоко пророчі слова, мені здається, як не можна краще говорять про наслідки того далекого років. Відмова від минулого обертається відмовою від вічного, від моральних цінностей. І цього не можна допускати

Pages: 1 2