Темі любові И. А. Бунін присвятив значну частину своїх добутків, від самих ранніх до останніх. Збірник “Темні алеї” став втіленням всіх багаторічних міркувань письменника про любов. Він бачив її всюди, оскільки для нього це поняття було досить широким. Оповідання Буніна - саме філософія

Він бачить любов у якімсь особливому світлі. У той же час він відбиває ті почуття, які випробовувала кожна людина. Із цього погляду любов саме allsoch. ru 2001-2005 не є якимсь особливим, абстрактним поняттям, а навпаки, загальним для всіх

“Темні алеї” - добуток багатолике, разноплановое. Бунін показує людські відносини у всіх проявах: піднесена пристрасть, цілком пересічні потяги, романи “від нема чого робити”, тваринні прояви страсті. У властивій йому манері Бунін завжди знаходить потрібні, підходящі слова для опису навіть самих низинних людських інстинктів

Він ніколи не опускається до вульгарності, тому що вважає її неприпустимої. Але, як щирий майстер Слова, завжди точно передає всі відтінки почуттів і переживань. Він не обходить стороною ніякі сторони людського існування, у нього не зустрінеш святенницького умовчування якихось тим. Любов для письменника - почуття цілком земне, реальне, відчутне. Духовність невіддільна від фізичної природи людського потяга друг кдругу.

А це для Буніна не менш прекрасно й притягательно. Оголене жіноче тіло нерідко з’являється в оповіданнях Буніна. Але й отут він уміє знайти єдино вірні вираження, щоб не опускатися до звичайного натуралізму. І жінка з’являється прекрасної як богиня, хоча автор далекий від того, щоб закривати ока на недоліки й надто романтизувати оголену натуру

Образ жінки - от та притягальна сила, що постійно тягне Буніна. Він створює галерею таких образів, у кожному оповіданні - свій. Проста дівчина із села в оповіданні “Таня” так само прекрасна, як яскрава іспанка з “Камарга”.

Звертається письменник і до доль занепалих жінок, вони для нього не менш цікаві, чим дами, що дотримують пристойності. Любов зрівнює всіх. Повії не викликають відрази, і навпаки, поводження деяких жінок з “пристойних” сімей приводить у здивування. Соціальний статус перестає мати значення, коли в справу вступають почуття. Дивно, що дія оповідання може тривати дуже короткий час

У декількох оповіданнях Бунін просто описує випадково побачених у вагоні поїзда жінок. І це не менш цікаво, чим якби відбувалася якась дія. Образи яскраві, відразу впечатываются на згадку. Це характерно для Буніна. Він завжди вміє підібрати потрібні слова, і жодне не буде зайвим

Всі образи захоплюють, здається, що автор закоханий у кожний з них. Можливо, що він втілив на папері реально існуючі особистості. Всі почуття, які випробовують ці жінки, мають право на існування. Нехай це буде перша боязка любов, пристрасть до невартої людини, почуття мести, прагнення, поклоніння. І рішуче однаково, селянка ти, повія або дама. Головне - ти жінка

Чоловічі образи в оповіданнях Буніна трохи затемнені, розмиті, характери не занадто певні. Це й не важливо. Набагато потрібніше для письменника розібратися, які почуття випробовують ці чоловіки, що штовхає їх до жінок, чому вони люблять їх. Читачеві не обов’язково знати, який той або інший чоловік, як виглядає, які в нього достоїнства й недоліки. Він бере участь в оповіданні остільки, оскільки любов - це почуття двох

Бунін закоханий у любов. Для нього це саме прекрасне почуття на землі, не порівнянне ні із чим іншим. І все-таки любов валить долі. Письменник не утомлювався повторювати, що всяка сильна любов уникає шлюбу. Земне почуття є лише короткий спалах у житті людини, і Бунін намагається зберегти ці чудесні миті у своїх оповіданнях

Ще до появи “Темних алей” він пише: “Блаженні годинники проходять, і треба, необхідно… хоч що-небудь зберегти, тобто протиставити смерті, відцвітанню шипшини”. Останній образ узятий з вірша Н. Огарьова “Звичайна повість”. Звідти ж прийшло й назву “Темні алеї”.

Бунін прагне у своїх оповіданнях зупинити мить, продовжити цвітіння шипшини, адже опадання квітів неминуче. У збірнику “Темні алеї” ви не зустрінете жодного оповідання, де любов завершилася б шлюбом. Закоханих розлучають або рідні, або обставини, або смерть. Створюється враження, що смерть для Буніна переважніше, ніж довге сімейне життя пліч-о-пліч. Він показує нам любов на її піку, але ніколи - при вгасанні, оскільки вгасання й не буває в нього оповіданнях

Лише миттєве зникнення яскравого полум’я волею обставин. “Темні алеї” хочеться назвати саме “філософією любові”. Кращого визначення не підбереш. Бунін підкорив цієї філософії вся своя творчість

Книга “Темні алеї” стала невід’ємною частиною не тільки росіянці, але й світової літератури, присвяченій вічній, нестаріючій темі любові