1975 р. у Лондоні опублікована книга Ігоря Шанковського «Василь Симоненко: Семантична студія». Автор книги аналізує творчість В. Симоненка. Літературознавець розглядав семантичне навантаження слів і виразів у поезії Симоненка, а також визначав місце передчасно померлого поета серед інших українських письменників. Автор вважав, щоб коректно оцінити творчість Симоненка, насамперед необхідно враховувати його добу й оточення. І. Шанков-ський розпочинав своє дослідження з аналізу щоденникових записів Симоненка, які допомагають читачеві збагнути духовність поета, іти слідами його роздумів і чуттєвих реакцій на події в житті народу і поета. На підтвердження своїх слів критик наводить слова відомих теоретиків: «…Найбільше очевидною причиною появи літературного твору є його творець – автор; отже пояснення справи на підставі індивідуальності та життя самого автора являється найстаршою і найбільш усталеною методою літературного досліду…» [13, 39].

Шанковський стверджував, що саме щоденникові записи допоможуть літературним критикам влучно інтерпретувати окремі поезії Василя Симоненка. Для прикладу він узяв поему «Троянди в траурі», уривок з неї «Монолог перед іконами». Радянські критики інтерпретували її як антирелігійну, а самого Симоненка вважали атеїстом. У щоденнику письменника знаходимо інше пояснення: «…в «Трояндах у траурі» я зовсім не мав наміру «повалити богів». Я виступаю в них проти нової релігії, проти лицемірів, які не без успіху намагаються перетворити марксизм у релігію, в прокрустове ложе для науки, мистецтва і любові…» (8.Х.1962 р.) [16, 374].

Поезію Василя Симоненка Шанковський називав революційною. Він аналізував вісімнадцять поезій, які були надруковані у книзі «Берег чекань». Шанковський уважав, що ця кількість мінімальна порівняно з цілою спадщиною поета, та це твори - одні з кращих. Критик поділяв усі вісімнадцять поезій на три категорії: 1) поезія гніву; 2) психологічна поезія; 3) самовизначальна лірика.

Прикладом поезії гніву слугує вірш «Гранітні обеліски…», який із цензурних міркувань був названий «Пророцтво 17 року». Поштовхом до написання цього вірша стало потрясіння, викликане трагедією, що відкрилася перед Симоненком на місці поховання жертв сталінських репресій у Биківні. Тому назва «Пророцтво 17 року» явно є штучною і зроблена, аби відвернути увагу від коректного трактування змісту поезії.

Вірш «Задивляюсь у твої зіниці» критик відносить до само-визначальної лірики. Поезія, у якій виражене кредо поета, зазнала змін чи не найбільше.

Найбільш виразним зразком психологічної поезії Шанковський уважав вірш «Некролог кукурудзяному качанові…». Симоненко, майстерно вживаючи засіб персоніфікації, за допомогою гіперболи отримав символічний зміст твору.

Зважаючи на тематику всіх вісімнадцяти поезій, які ввійшли до збірки «Берег чекань», І. Шанковський зробив висновки, що творчість Василя Симоненка присвячена Україні та українському народові, а також це поезія голосного і сміливого протесту проти насильства, доконуваного під сучасну пору над українським народом.

У 1977 р. Ігор Шанковський опублікував своє дослідження англійською мовою. Там і знаходимо англомовні переклади поезій

Василя Симоненка, які виконано на досить високому стилістичному і лінгвістичному рівнях. Перекладач зумів передати англомовному читачеві не тільки зміст вірша, а й семантичне навантаження слів у поезії, про яке писав дослідник.

Молодий літературознавець і перекладач Андрій-Марія Фрейшин-Чировський у 1975 р. у США опублікував книгу під назвою «Гранітні обеліски», де містилися переклади поезій В. Симоненка. За словами автора книги, основним завданням у перекладах для нього було передати силу та емоційність поезії Симоненка: «…I sacrificed the exact meaning in order to reflect the power and emotion of the poet’s writings» [16, 12].

Таким чином, літературознавці в екзилі одними з перших відкривали В. Симоненка як поета і громадського діяча англомовному читачеві. Літературно-критичний аналіз творчості письменника тоді й зараз показав, що поет, який сформувався у тоталітарному суспільстві, але у вільнолюбивому інтелектуальному середовищі, увійшов у поезію яскравою індивідуальністю і мав усі підстави для сподіваного дозрівання та вдосконалення.

Галина Драпак

Література

1. Буряченко С. Я. Крізь болотну тишу – до весняного грому.– К., 2001.– 124 с.

2. Василь Симоненко. Берег чекань / Упоряд. І. Кошелівець.– Нью-Йорк, 1965.- 223 с.

3. Гаврилів Т. Текст між культурами. Перекладознавчі студії.– К., 2005.– 200 с.

4. Коваль В. К. Серце моє в колючому дроті: Есе. Спогади. Документи.– К., 2005.– 703 с.

5. Кошелівець І. Сучасна література в УРСР.– Нью-Йорк, 1964.– 379 с.

6. Літературознавча енциклопедія / Автор-укладач Ю. І. Ковалів.– К., 2007.– 752 с.

7. Модрич-Верган В. Василь Симоненко: Нарис життя і творчості. – Нью-Йорк, 1985.– 65 с.

8. Теорія літератури: Підручник / За наук. ред. О. Галича.– К., 2006.– 488 с.

9. Ткаченко А. О. Василь Симоненко: Нарис життя і творчості.- К., 1990.– 310 с.

10. Топер П. М. Перевод в системе сравнительного литературоведения.– М., 2000.– 254 с.

11. Хрестоматія української літератури ХХ століття / Упоряд. Є. Федоренко, П. Маляр.- Нью-Йорк, 1997.– 400 с.

12. Шанковський І. Василь Симоненко: Семантична студія.– Лондон, 1975.– 210 с.

13. Шістдесять поетів шістдесятих років: Антологія нової української поезії / Упоряд. Б. Кравців.- Нью-Йорк, 1967.– 299 с.

14. Я кличу вас у відчаї не гнуться: Поезії / Упоряд. М. Томенко, П. Засенко.- К., 2003.– 408 с.

15. Chirovsky-Fr A. M. Granite obelisks.– U. S.A., 1975.– 145 p.

16. Shankovsky I. Vasyl Symonenko: Study in semantics.– London, 1977.– 212 p.

Pages: 1 2

Збережи - » Феномен Симоненка та українського шістдесятництва у сподіваннях емігрантів . З'явився готовий твір.