Ви граєте з лялькою, але адже вона живаючи. Б. Шоу. Пигмалион Комедія “Пигмалион” - одна з найбільш знаменитих у творчості Б. Шоу. В основі її сюжету лежить античний міф про скульптора Пигмалионе і його утворі - мармуровій скульптурі Галатеї. Уражений красою й досконалістю свого створення, Пигмалион попросив Афродіту пожвавити скульптуру, і Галатея стала дружиною скульптора. Б. Шоу іронічно переосмислив цей древній міф і зумів парадоксально перетворити його образи у своїй п’єсі. У ролі Пигмалиона тут виступає професор фонетики Генрі Хиггинс, що пропонує своєму другові чудовий, на його думку, експеримент: перетворити замурзану, вульгарну, що розмовляє винятково на жаргоні дівчину-квіткарку Элизу Дулиттл у теперішню леді, з гідними манерами й мовленням, здатну зачарувати навіть саму спокушену аудиторію

Шість місяців триває експеримент, і протягом усього цього часу Элиза жила в будинку Хиггинса на повному пансіоні. Тямуща й талановита, вона швидко вчилася новому, опановуючи не тільки світськими манерами, культурою мовлення, але й умінням грати на роялі, розбиратися в питаннях політики, економіки, мистецтва. Генрі Хиггинс виграв парі у свого друга, тому що через застережений строк на великосвітському прийомі Элизу дійсно прийняли за аристократку, всі були в захваті від її розуму, краси, манери триматися й говорити. Однак удале завершення експерименту, з іншого боку, з’явилося трагедією для самої Элизы, тому що грубий, егоїстичний, що не вміє поводитися в пристойному суспільстві професор фонетики Хиггинс найменше піклується про майбутнє дівчини, що не тільки забезпечила його виграш, але й сама кардинально змінилася внутрішньо. Генрі не годиться на роль Пигмалиона, тому що в Його серце немає ні грама простої людської любові й навіть поваги до Элизе, що він, звичайно ж, не створив, а лише розбудив її природну обдарованість, створивши зручні для цього умови

Однак разом з дивною музикальністю, акторськими здатностями й чудовим слухом у дівчині прокинулася яскрава, самобутня індивідуальність, що Хиггинс ніяк не хотів не побачити, не визнати. Тому бунт Элизы, її агресія й втеча з Даний текст призначений тільки для приватного використання 2005 будинку уражає й навіть ображає самолюбство горе-пигмалиона. П’єса Б. Шоу наводить нас на думку про відповідальність людини за свої вчинки, учить поважати будь-які прояви чужої особистості. Небажанням же визнавати права інших на індивідуальність людин лише обмежує власний розвиток, тому що сам закриває собі шлях до збагнення нового й незвіданого