Так, наприклад, р. Дуеро починає своя шлях в Іберійських горах з висоти 2106 м. Через 75 км на висоті 1000 м вона перетинає плато Старої Кастилії. У м. Самора її русло лежить уже на висоті 600 м. Далі до за впаду на відрізку довжиною в 180 км від Самори до португальської границі рівень русла ріки знижується ще ,на 480 м.

Ріки, що впадають у Біскайську затоку, як правило, короткі й багатоводні. Значна кількість облог ков, що випадають більш-менш рівномірно протягом року, обумовлює рівномірний режим стоку. Ріки ті кут у глибоких долинах, покритих густими лісами й зайнятих лугами. Найбільш велика - р. Налон (довжина 135 км), крім її, - Бидасоа, Селья, Діва, Нервьон, Навою

З п’яти найбільш великих по довжині рік країни чотири (Тахо, Гвадіана, Дуеро, Гвадалквівір) упадають в Атлантичний океан, а р. Ебро - у Серед земне море. Із цих рік тільки Гвадалквівір і Ебро цілком протікають по території Іспанії. Інші ж завершують шлях у Португалії, де в нижньому плині стають судноплавними, тому що одержують більше облог ков і не мають значного падіння висот

Довжина найбільших рік Іспанії, що впадають в Атлантику, становить (у межах країни): Тахо-910 км, Гвадіана -.820 км, Дуеро - 780 км, Гвадалквівір - 560 км.

До басейну Дуеро ставиться вся Стара Кастилія (Північна Месета), а басейни Тахо й Гвадіани займають Південну Месету. Басейном Гвадалквівіру є низовина Андалузії. В Атлантичний океан упадає й головна ріка Галисии - Миньо (довжина в межах Іспанії 340 км). Посідаючи дев’яте місце по протяжености, вона належить до числа самих повноводних рік, уступаючи лише Ебро й Дуеро.

У Средиземноморской Іспанії є короткі пересихающие влітку ріки. Сама велика з них - р. Альмерия має довжину 96 км. Ці ріки частково використовуються для зрошення. Про такі ріки говорять, що вони «течуть тільки два місяці, а десять - у відпустці».

Озер в Іспанії мало. Невеликі озера є на узбережжя Кадисското затоки й Середземного моря. Серед них самі великі - Мар-Менор до південно-сходу від Мурсии в районі мису Палое, Альбуфера - у районі Валенсії. У провінції Саламанка (Північна Месета) є невелике оз. Санабрия льодовикового походження й оз. Трампаль. У Ла-Манче й інших посушливих районах нерідко зустрічаються невеликі пересихающие озера. Їх у народі кличуть «більшими калюжами».

Ґрунту. Для ґрунтів Іспанії велике значення має високогірний характер країни. Можна виділити два основних типи: ґрунту «вологої» і «сухої» Іспанії

В «вологій» Іспанії, де більші площі зайняті лісами й лугами й випадають рясні опади, переважають лісові буроземи. У Галисии зустрічаються торф’янисті, напівболотні й навіть болотні ґрунти. Якщо не вважати низьке, місцями заболочене узбережжя в південно-західній Іспанії, то це єдиний куточок Іспанії, де зустрічаються болота

В «сухих» районах Месети поширені лісові буроземи. У долині Ебро й найбільш сухих куточках Ново Кастильского плоскогір’я зустрічаються засолені ґрунти. У річкових долинах поширені родючі алювіальні ґрунти. Для південного узбережжя поряд з алювіальними характерні ґрунти красноземного типу, досить коштовні для культивування цитрусових і інших субтропічних культур

Відомість лісів на величезних просторах, примітивні методи ведення сільського господарства привели до виснаження ґрунтів у багатьох районах Іспанії, змиву поверхневого шару. Ерозія захопила за станом на 1955 р. більше 20 млн. га, тобто приблизно 40% території країни, причому до 6 млн. га піддані особливо сильної ерозії

Рослинність і тваринний мир. Для флори й фауни Іспанії характерна розмаїтість видів, багато хто з яких властиві тільки цій країні

В Іспанії виростає більше 900 видів деревних рослин, більше чим де-небудь в. Західній Європі, з них біля половини - вічнозелені

Під лісом зайняте до 10% території, головним чином в «вологій» Іспанії, але під теперішніми великими і якісними лісовими масивами - значно менше.

Величезні лісові масиви, що ніколи покривали Центральну Іспанію, майже повністю зведені. Знищено величезні масиви лісу й в інших областях Іспанії. Так каталонська провінція Таррагона кілька століть назад була майже суцільно покрита лісом. Тепер у ній немає жодного значного лісового масиву. Унич тожение лісів під ріллі й пасовища, для потреб флоту, і інших цілей, що почалося в середні століття, завдало величезної шкоди сільському господарству, особливо в центральних районах. Воно пагубно відбилося на режимі харчування рік, стані ґрунтового покриву, розподілі опадів

В останні роки в країні проводяться деякі заходи щодо лісонасадження, відновленню й поліпшенню лісів. В 1955 р. ці роботи проводилися на площі в 136 тис. га.

Існують різкі розходження в характері рослинності «вологої» і «сухої» Іспанії

В «вологій» Іспанії більші площі займають вічнозелені широколиственние лісу, соковиті багаті луги. У лісах ростуть різні види дуба, каш тани, бук, сосни, а в Галисии зустрічаються березові гаї. Особливо багата природна й культурна рослинність південної й східної Іспанії з лісами карликової пальми, кам’яного дуба, ряду інших рослин, властивій Північній Африці. Тут вирощують оливи, цитрусові. Виростають кокосові пальми, банани, фінікові пальми, цукровий очерет

У гірських районах Іспанії спостерігається вертикальна зміна кліматичних і рослинних зон. Напри мір, на найвищій горі Іспанії Тейде на Канарських островах рослинність міняється наступним образом

У подножья ростуть тропічні й субтропічні рослини. У передгір’ях виростають средиземноморские вічнозелені рослини - корковий дуб і ін. Ще вище йдуть асоціації вічнозелених чагарників. Вище распо ложена зона посушливої рослинності, що нагадує флору Арагону й районів Месети. Вона переходить у зону північних приморських лісів з перевагою сосни. Їх . поміняють луги, а потім уже ближче до вершини (3710 м) виростають лишайники й інші представники тундрової флори

Тваринний мир Іспанії багатий. Зустрічаються представники як середньоєвропейської фауни так і африканської. На півночі країни водяться вовки, ведмеді, рисі й інші представники середньоєвропейської фауни. На півдні, поблизу

Гибралтару, живе мавпа магот. Це єдине в Європі місце, де водяться мавпи. У гірських районах зустрічаються олені, гірські козла, кабани. В Іспанії, особливо в центральних районах, багато гризунів і плазуючих. У країні налічується до 400 видів птахів

У Середземнім морі є 450 видів риб, найбільше промислове значення має тунець. Біскайська затока багата сардинами, тріскою, а поблизу узбережжя- устрицями. Третій мандрівник, що відвідав средиземноморское узбережжя в Андалузії й Валенсії міг би вважати, що він побував на африканському узбережжі. У цьому районі він зустрів би теплу зиму, субтропічну рослинність

Pages: 1 2 3 4

Збережи - » Економіко-географічне положення Іспанії . З'явився готовий твір.