Іспанія розташована на південно-заході Європи й займає 5/6 площі самого великого з її південних півостровів — Пиренейского, а також Балеарські про-ва в Середземне море й Канарські — в Атлантичному океані. Площа країни дорівнює 503,5 тис. кв. км, що становить біля ‘/2про всю територію Європи, з них 491,3 тис. кв. км доводиться на півострівну частину Іспанії. По площі Іспанія друга після Франції країна закордонної Європи. В 1955 р. населення країни нараховувало 29 млн. чоловік. Столиця Іспанії м. Мадрид

Пиренейский півострів — найбільш висунута на південний захід частина материкової Європи. Крайні західна й південна крапки Європи — мис Долі в Португалії й мис Тарифу в Іспанії — розташований порівняно близько друг від друга. Таким чином, Іспанія, як і Португалія,— сама західна й сама південна країна європейського континенту

Іспанія розташована між 36° і 44° с. ш. і 9°18 / з.д. і 3°19′ в. буд. Найбільша довжина її з півночі на південь 840 км, зі сходу на захід — близько 1000 км.

Труднопроходимие Пиренейские гори, що простягнулися на 430 км, відокремлюють Іспанію від Франції. На півдні вузька Гібралтарська протока шириною в 14-21 км відокремлює Іспанію від Африки. У віддалені геологічні епохи територія сучасної Іспанії була з’єднана сушею з африканським континентом. Ізольованість країни від материкової Європи й близькість до Африки значною мірою визначають своєрідність її природи, що має риси, різко відмінні від іншої Європи

На значному протязі Іспанію обмивають води Біскайської затоки, Атлантичного океану й Середземного морячи

Довжина морських границь—3144 км. Загальна довжина сухопутних границь Іспанії становить 1893 км. Іспанія граничить на півночі й північному сході із Францією й розташованим у Пиренейских горах між Іспанією й Францією невеликою державою Андоррою, що перебуває під спільним протекторатом Іспанії (Урхельского єпископа) і Франції. Значна частина цієї границі загальною довжиною в 677 км проходить по Пиренейским горах. Границя з Португалією довжиною в 1215 км проходить головним чином по низменностям і ріках басейнів Миньо, Дуеро, Тахо, Гвадіана. На півдні Іспанія граничить із міцністю Гибралтар, що перейшла від Іспанії в руки англійців на початку XVIII в. Довжина границі — 1,5 км.В адміністративному відношенні країна розбита на 50 провінцій, з яких 47 розташовані на півострові й 3 на островах.Півострівні провінції країни в силу сформованих традицій групуються в 12 исторических.областей: Анда-Лузию, Арагон, Астурію, Валенсію, Галисию, Нову Кастилію, Стару Кастилію, Каталонію, Леон, Мурсию, Країну Басків і Наварру, естремадуру.

Низовини, що лежать на висоті до 200 м над рівнем моря, займають тільки 11% площі країни. Більше 1/3 території Іспанії розташовано на висотах, що перевищують 1000 м.

Для Іспанії, як і для Португалії, характерна рез кая відособленість природних районів, що відділяються друг від друга чіткими гірськими рубежами. Виникнення й розвиток історичних областей Іспанії зв’язано від частини із природними умовами й границями природних районів

Коли ми говоримо про Арагон, те маємо на увазі й історичній області, і низовина; під Галисией мається на увазі й історичній області, і кристалічний травні сивий з морськими затоками, що глибоко урізалися

Основною частиною території Іспанії й усього Пиренеиского півострова є плоскогір’я Месета, або Центральне Кастильское плоскогір’я, розташоване на висоті 600-800 м і що займає 60% території всього півострова. Месета нахилена в південно-західному спрямований;

Нии й поступово знижується до океану. На території Португалії завдяки близькості до Атлантики на Месете випадає більша кількість опадів, чим в Іспанії. Ріки там судноплавні й течуть у глибоких долинах. З усіх боків, крім заходу, Месета від інших районів Испа нии відділена горами. Гірська система Центральна Кор дильера ділить Месету на 2 частині північну й південну. Північна Месета лежить на висоті 800 м. Іноді неї називають Старо-Кастильским плоскогір’ям, а південну частину, розташовану на висотах 600-700 м,- Ново-Кастильеким плоскогір’ям. Хребти Центральної Кордильєри ‘витягнулися в південно-західному напрямку на 700 км. Це труднопроходимие гори, що утрудняють зв’язок Північної й Південної Месет, особливо в зимовий час. Центральна Кордильера складається з головних хребтів: Сьерри-Де-Гредос, Сьерри-Де-Гвадаррами й Сьерри-Де-Гатос.

Вища крапка системи - Пласа-Дель-Моро Альмансор перебуває в хребті Сьерра-Де-Гредос і досягає висоти 2592 м. До півдня від Сьерри-Де-Гвадаррами, у її передгір’ях, на висоті 648 м розташований Мадрид - одна із самих «висо ких» столиць Європи. У Північної Месете зложилася історична область Стара Кастилія, у Південної - Нова Кастилія, що стали ядром Іспанської держави. У північно-західній частині Месети розташовані невисокі гори, що входять в історичну область Леон. Вони переходять на крайньому північно-заході в кристалічний Галисийский масив. З півночі, простягаючись на 600 км

уздовж узбережжя Біскайської затоки й відокремлюючи його від центральної Іспанії, Месету оперізує система Кан табрийских гір з вищою крапкою Пенья-Вьеха (2815 м) у масиві Пикос-де-еуропа.

У районах Галисийского масиву й Кантабрийских гір в VIII-XI вв. зложилися перші християнські королівства Іспанії, що вступили в багатовікову боротьбу з арабами за відвоювання своєї батьківщини

Система Кантабрийских гір утрудняє транспортно-економічні зв’язки Центральної Іспанії з Біскайським узбережжям і розвиненими гірничопромисловими районами Країни Басків, Астурії й провінції Сантандер. Єдина залізниця, що зв’язує Мадрид з головним містом Астурії - Овьедо, проходить через важкодоступний перевал Пахарес на висоті 1364 м.

Галисийский масив і Кантабрийские гори перешкоджають проникненню вологих атлантичних повітряних ‘Мас, що обумовлює посушливий континентальний характер клімату великих внутрішніх частин країни

На північному сході Іспанії, відокремлюючи її від Франції, простягнулися Пиренейские гори. Більша частина їх має висоту понад 2000 м, а вища крапка Пік-Де-Ането в масиві Маладетта досягає 3404 м. Центральні Піренеї - найвища й труднопроходимая частина системи. У Піренеях зустрічаються сліди льодовикових процесів, що активно протікали. У цей час там є лише .Невеликі льодовики

В XIX в. залізничні лінії з Іспанії у Францію проходили по узбережжю Біскайської затоки й каталонському узбережжю Середземного моря. У цей час через тунелі в Піренеях проходять три лінії, що з’єднують іспанські залізниці із залізницями Франції

У Південної Месете в широтному напрямку між ре ками Тахо й Гвадіана простягнулися Толедские гори з ви стільниками до 1736 м.Південна Месета горами Сьєрра-Морена відділяється від Андалузької низовини

Поблизу південного й південно-східного узбережжя Средизем ного моря простягнулися Андалузькі, або Бетские, гори, довжиною 630 км. Вони витягнуті в напрямок до мису Нао, Балеарські острови є їхнім продовженням. У цих горах розташований хребет Сьерра-Не вада.

Хоча тут і перебуває вища крапка півострівній Іспанії-Гора Муласен (3482 м) ‘, але в цілому це менш високі й більше доступні, чим Піренеї, гори. Вони не тягнуться суцільною стіною, подібно останнім. У горах рас покладений самий південний льодовик Європи. Вічні сніги Сьерри-Невади харчують р. Хениль - головний приплив р. Гвадалквівіру. У східній частині Андалузькі гори замикаються з Месетой і системою Іберійських гір

Іберійські гори, довжиною близько 500 км, тягнуться від Кантабрийских гір до узбережжя Середземного моря (до півночі від Валенсії). Вища крапка - Монкайо (2316 м). Іберійська система-найбільшої по площі підняття гірський масив країни. Він займає понад 40 тис. кв. км. В Іберійських горах зароджуються багато великих іспанських рік - Дуеро, Тахо, праві припливи Ебро, Хукар, Гуадалавьяр (Турия). Іберійські гори відокремлюють райони Месети від Арагону, Каталонії і є труднопреодолимой перешкодою. Лише одна р. Халон прорізає масив, упадаючи до північно-заходу від Сарагоси в р. Ебро. В економічних відносинах це один із самих малонаселених і відсталих районів Іспанії

Pages: 1 2 3 4

Збережи - » Економіко-географічне положення Іспанії . З'явився готовий твір.