Роман В. Барки «Жовтий князь» - перше в українській літературі великий прозаїчний добуток про голодомор 1933 року. Василь Барка - український письменник. Переживши страшні роки голодомору 1933 року, після еміграції за кордон написав роман «Жовтий князь» про ці страшні події. Назва роману символічне: образ «жовтого князя» - це образ демона зла, що наносить руйнування й спустошення, смерті

«Жовтий князь» В. Барки - відверте оповідання про трагедію голодомору 1933 року. Скрутний стан українського селянина після революції й громадянської війни. В. Барка у своєму романі наочно показує, який було життя, за якого боролися в роки революції й громадянської війни. Зі зміною влади селяни не стали жити краще, а навпаки, виявилися в катастрофічному положенні й втратили віру

Дві віри - Мирона Катранника й більшовика Григорія Остроходина. Мирон Катранник і Григорій Остроходин уперше зустрілися на лекції в сільраді. Перша думка Мирона Даниловича про Остроходине: «Страшний, ох, страшний! Переступить хоч закон, хоч що!» Так і відбулося. Сім’я Катранника - це щирі, людяні, чесні, працьовиті селяни. Мирон вірив, що революція змінить життя селян до кращого. Антиподом йому виступає Григорій Остроходин - палкий комуніст, що думає, як би прислужити влади. Він вірить у владу, який потрібні віддані їй люди, а не народ

Образ «жовтого князя» - це образ всепоглинаючої тоталітарної системи. Роман В. Барки «Жовтий князь» - це болюча правда про тоталітарну більшовицьку систему влади, що знищує вес гуманне, людяне, котра вбиває віру в людей.) Роман В. Барки «Жовтий князь» - роман-реквієм по жертвах голодомору 1933 року. (Американський учений Конквест Роберт у книзі «Швидкі жнива» наводить дані, що в період з 1930 до 1937 року загинуло 11 мільйонів селян, а ще 3,5 мільйони були арештовані й згодом умерли в таборах., з них 5 мільйонів селян загинули від голоду 1932-1933 років в Україні. Роман Барки - це реквієм по загиблим і осуд системи, що це породила