Остап і Андрий - два сини Тараса Бульбы. Незважаючи на те, що вони були однаково виховані, у них були Абсолютно різні характери. Остап завжди вважався одним із кращих товаришів і ніколи нікого не віддавав. «Він Був суворий до інших спонукань, крім війни й розгульної гулянки». Андрий же, на відміну від Остапа, «іноді за Допомогою винахідливого розуму свого вмів увертываться від покарання». Він не тільки «кипів жаждою подвигу, але Разом з нею душа його була доступна іншим почуттям».

Ці почуття й погубили його. Різними були й смерті Братів. Андрий умер як зрадник. Прагнення до особистого щастя придушило в ньому всі інші прагнення й зробило його Зрадником Батьківщини. Таке не прощається нікому. Згадаємо останню зустріч Андрия з батьком: &copy A L L S o c h. r u «Покірно, як Дитина, сліз він з коня й зупинилася, ні живий, ні мертвий перед Тарасом».

Тарасові не було шкода Андрия, і він Анітрошки не коливався, перш ніж його вбити: «Я тебе породив, я тебе й уб’ю». Тарас також не зрадив тіло Андрия землі. Смерть Остапа була смертю героя. Він не боявся її, тому що він умирав за віру, за вітчизну: «Дай же, боже, Щоб всі, які отут не коштують єретики, не почули, нечестиві, як мучиться християнин!» Він мужньо Виносив всі катування й роздирання

Не чулося ні лементу, ні стогону. Тільки під час останніх смертних борошн його сила Стала піддаватися. «І повів він очами навколо себе: боже, всі невідомі, всі чужі особи!

Хоч би хто-небудь із Близьких був присутній при його смерті! Він не хотів би чути ридань і розтрощення слабкої матері або божевільних Криків чоловіки, що викидає волосся й биющей себе в білі груди; хотів би він тепер побачити твердого чоловіка, Який би розумним словом освіжив його й утішив при кончині». У повісті «Тарас Бульба» Гоголь показує, величезна перевага Остапа і його товаришів над Андрием. До Чого огидна людина, що зрадила свою Батьківщину! Життя його безславне, а смерть ганебна

Автор твору: Марченко А. Б. www. [email protected] ru