Це чесний, роботящий хлопець, він щиро любить Катерину. Саме з таким чоловіком дівчина могла б знайти щастя… якби полюбило його її серце. Дмитро щирий душею, почуттєвий. Він усіляко піклується й про Катерину, і про її матір, допомагає їм по господарству й глибоко переживає, коли бачить, що Катерина полюбила панича. І тому, звичайно, що сам любить її, і тому, що не вірить у щастя Катерини з Михайлом. Дмитро майже переконаний - награвшись із нею, панич покине дівчину. У своїй великодушності юнак готовий забути всі, жениться на Катерині: «Вийди за мене!.. Коли не під силу, те й не люби мене: я тільки буду доглядати тебе, як своєї рідної дитини, буду дивитися на тебе, горі буду ділити!». Наприкінці драми Дмитро виступає як месник за несправедливості, заподіяні «панським болотом» не тільки Катерині, а й всім селянам. Він робить підпал панського двору, має намір убити Михайла. Характерно, що Дмитро організовує зустріч селян з Павлом, активно виступає за захист їхніх прав. Образ Дмитра перегукується з образом Варнака з однойменної поеми Шевченко, іншими образами селян-бунтарів

Pages: 1 2