Додатковими є види покарання, які не можуть призначатися самостійно. Вони приєднуються до основних, підсилюючи каральний вплив покарання в цілому. До додаткових покарань закон відносить два види: 1)позбавлення спеціального, військового або почесного звання, класного чина й державних нагород; 2)конфіскацію майна (п.2.ст.45 КК).

Конфіскація являющаяся тільки додатковим покаранням, призначається відповідно до закону лише за тяжкі й особливо тяжкі злочини й лише у випадках, коли вона прямо передбачена в статті Особливої частини сьогодення КК. Так, наприклад, у санкції статті, що передбачає особливо кваліфікований вид вимагання (ч.3.ст.163 КК), поряд з позбавленням волі зазначена конфіскація майна

Додаткове покарання не може бути більше строгим, чим основне, а також бути того ж виду, що й основне. Не може бути призначене додаткове покарання, що має такі ж каральні властивості, що й основне (наприклад, позбавлення права займатися певною діяльністю на додаток до позбавлення права обіймати посаду). Правильне сполучення основного й додаткового покарання, підкреслювали вищі судові органи, сприяють реалізації принципу його індивідуалізації й в остаточному підсумку, досягненню мети покарання

Закон установлює також і порядок вирахування строків покарання залежно від його виду. Так, строки позбавлення права займати певні посади або займатися певною діяльністю, виправних робіт, обмеження по військовій службі, обмеження волі, арешту, змісту в дисциплінарній частині й позбавлення волі обчислюються в місяцях і роках, обов’язкових робіт - у годинниках (ч.1.ст.72 КК).

Позбавлення права займати певні посади або займатися певною діяльністю

Суть цього виду карного покарання складається в забороні займати посади на державній службі, в органах місцевого самоврядування або займатися певною професійною або іншою діяльністю (ч.1.ст.47 КК). По суті, у даній статті закону об’єднані два різних, хоча й подібних по своїх каральних властивостях, і в принципі однорідних виду покарання: позбавлення права займати посади й позбавлення права займатися певною діяльністю

Відповідно до прийнятого в серпні 1995 р. Законом “Про державну службу й державних службовців” державною службою вважається професійна діяльність по забезпеченню виконання повноважень державних органів. Державні посади відповідно до закону підрозділяються на категорії (вищі, головні, провідні, старші й молодші державні посади), що відповідають п’яти групам. Для всіх госслужащих цим же законом уведено п’ятнадцять кваліфікаційних розрядів (дійсні державні радники РФ, державні радники РФ, радники РФ, радники госслужби, референти госслужби й ін.). При цьому в кожному розряді встановлені три класи

Розглянуте покарання полягає, насамперед, займати конкретну посаду на державній службі. Крім того, карний закон передбачає заборону займати посади в органах місцевого самоврядування. Іншим видом цього покарання є заборона займатися певною професійною або іншою діяльністю. Під професійною діяльністю варто розуміти постійне виконання роботи, що вимагає спеціальних знань і підготовки, тобто професії (медичний працівник, учитель, викладач у навчальних закладах будь-якого рівня, бухгалтер, адвокат, юрисконсульт і т.д.).

Під іншою діяльністю мається на увазі відносно постійне заняття, наприклад, полюванням, рибним ловом, використання особистої автомашини для приватних перевезень і т.п.

Кримінальний кодекс вирішив це питання, передбачивши позбавлення права займатися іншою діяльністю. Закон визначає строки позбавлення права займати посади на госслужбе або займатися професійною й іншою діяльністю. А не встановленої як основне покарання від одного року до п’яти років і в якості додаткового - на строк від шести місяців до трьох років (частина друга ст.47 КК).

На відміну від штрафу й конфіскації майна розглянуте покарання може призначатися в якості додаткового й у випадках, коли воно не зазначено у відповідній статті Особливої частини теперішнього Кодексу, якщо з урахуванням характеру й ступеня суспільної небезпеки злочину й особистості винний суд визнає можливим зберегти за ним право займати певні посади й займатися певною діяльністю (частина третя ст.47 КК).

Варто мати на увазі, що заборона займати посади на госслужбе або в муніципальних органах або займатися певною діяльністю не позбавляє засудженого можливості взагалі працювати в даному відомстві або системі. Мова йде лише про позбавлення права перебувати на конкретних посадах (наприклад, пов’язаних з відповідальністю за матеріальні цінності) або продовжувати виконувати конкретні професійні функції (приміром, лікаря).

Відповідно до Кримінально-виконавчого кодексу РФ виконання даного виду покарання покладено на кримінально-виконавчі інспекції органа внутрішніх справ за місцем проживання засудженого. Якщо ж дане покарання призначене в якості додаткового до основного, вона виконується тією же інспекцією після від’їзду основного покарання. Інспекція веде облік засуджених, контролює дотримання передбаченого вироком заборони, перевіряє виконання приписань вироку адміністрацією підприємств (установ, організацій) за місцем роботи засудженого, організує проведення виховної роботи

Кримінально-виконавче законодавство докладно регламентує обов’язку адміністрації організацій по виконанню вироку, органів правочинних анулювати дозвіл на заняття певними видами діяльності, вирахування строків відбування цього покарання й обов’язку засуджених (виконувати приписання вироку, надавати документи, пов’язані з виконанням покарання, повідомляти про місце роботи або його зміні, бути в інспекцію й т.п.).

У випадку злісного невиконання посадовими особами вироку суду, що застосував дане покарання вони підлягають кримінальній відповідальності (по ст.315 КК).

Позбавлення спеціального, військового або почесного звання, класного чина й державних нагород

Відповідно до закону при осуді особи за здійснення тяжкого або особливо тяжкого злочину з урахуванням особистості засуджений суд може позбавити його спеціального, військового або почесного звання, а також класного чина й державних нагород (ст.48.КК).

Суть цього карного виду покарання полягає в тому, що з урахуванням ваги злочину суд своїм вироком вважає за необхідне лише засудженого або спеціального, військового або почесного звання, які були привласнені йому відповідно до професії, займаною посадою, особливими заслугами в певній області, або державних нагород (орденів, медалей, почесних знаків), якими держава вдостоїла його за колишні досягнення, заслуги, за виявлені мужність і відвагу в період Великої Вітчизняної війни або в умовах інших воєнних дій, або при виконанні особливо важливих спеціальних завдань. Таким своїм рішенням суд констатує, що засуджений здійсненням тяжкого або особливо тяжкого злочину дискредитував наявні в нього спеціальне або військове звання або державні нагороди, недостоин їх і повинен бути їх позбавлений. Одночасна особа втрачає й тих переваг або пільг, які були зв’язані зі званнями або нагородами

До спеціального ставляться звання, установлені в ряді відомств і служб, що здійснюють, як правило, владні функції й повноваження: митна, податкова служба, органи внутрішніх справ (крім прикордонних військ).

Військовими є звання, установлені в Збройних Силах Російської Федерації. На практиці мова йде про позбавлення офіцерських звань. Почесними варто вважати звання, привласнені за більші заслуги в науці, мистецтві, у конкретній сфері виробничої або іншої суспільно-корисної діяльності (наприклад, “народний художник республіки”, “заслужений діяч науки”, “відмінник вищої школи” і т.д.).

Класні чини, що визначають посадове положення і його місце в службовій ієрархії, установлені в деяких спеціальних відомствах (наприклад, у прокуратурі: від молодшого юриста до дійсного державного радника).

Позбавлення зазначених у законі звань, чинів і державних нагород може застосовуватися тільки як додаткове покарання, що підсилює дію основного покарання й зв’язане, насамперед, з моральним впливом на засудженого

Pages: 1 2 3

Збережи - » Додаткові види покарань . З'явився готовий твір.