У кожної людини є місце й обставини, у яких він почуває себе “як король”. Він захищений, вільний, задоволений, самодостатній. У гончаровского Обломова такий королівський трон - диван. Це не просто предмет меблів, не місце відпочинку й на послу праць праведних. Це священне місце, на якому збуваються всі бажання, вибудовується фантастичний мир, у якому Обломів не править - для цього адже зусилля додавати потрібно, - він принимает. як належне спокій, достаток, ситість

Обломів - це як пекти, на якій лежить Емеля-Дурень, а тим часом цебра самі по воду йдуть і пироги в піч стрибають. Тільки замість щучого веління до послуг Обломова - віддані раби, якщо називати речі своїми іменами. Обломів зріднився, сросся зі своїм диваном. Але не тільки лінь заважає Обломову зійти з його. Там, навколо, - реальне життя, що улаштоване зовсім не до послуг і задоволення пана

Там потрібно щось доводити, чогось домагатися. Там перевіряється, що ти за людина й чи маєш право на те, чого бажаєш. А на дивані покійно, затишно - верб царстві порядок…

і Захар на місці…