ДІТИ НА СТОРІНКАХ ДОБУТКІВ Ф. М. ДОСТОЄВСЬКОГО Всі його повісті й романи - вогненна ріка його власних переживань. Це жагуче прагнення зізнатися у своїй внутрішній правді. А. В. Луначарский Федір Михайлович Достоєвський тремтливо, дбайливо й щиро ставиться до своїх героїв. Описуючи жінок і дітей, він, як лакмусовим папірцем, перевіряє суспільство на гуманне, справедливе відношення до слабким і знедоленим, чи не тому в його романах обов’язково присутні діти - чисті ангельські душі, що прийшли в цей мир страждати й гинути від несправедливості й жорстокості дорослих? Письменник намагається знайти щирих героїв у навколишній дійсності, і стосовно сиріт і знедоленим перевіряють свої персонажі, їх істинно людський початок. Не випадковий епізод у романі «Злочин і покарання», коли Розкольників рятує від переслідувача п’яну дівчинку, відправляючи її з поліцейським домийся

Іван Петрович («Принижен і ображені») приймає саму діяльну участь у порятунку Неллі від можливого лиходійства в будинку міщанки Бубнової. Соня Мармеладова («Злочин і покарання») заради зведених братів і сестер іде на панель, рятуючи їх від голодної смерті. Але письменником виведені й полемічні характери: мати Неллі, Катерина Іванівна - у сліпій гордості не бачать зла, що заподіюють власним дітям. Мати Неллі не хоче «поклонитися» князеві навіть заради порятунку, вона воліє загинути, чим бути зобов’язаної цій страшній людині

А в бездонну безодню вбогості й горя затягається Неллі - чиста душа. Вона добре пам’ятає наказ «мамаши»: «Будь бідна, Неллі, і, коли я вмру, не слухай нікого й нічого. Ні до кого не соди; будь одна, бідна, і працюй, а немає роботи, так милосты-1Ю проси, а до них не ходи». Це майже благословення на гі-5ялина. У пориві божевілля Катерина Іванівна жене дітей на ули-;у теж просити милостиню в перехожих

Зневірившись у справедливості, all soch © 2005 вони штовхають на загибель своїх дітей, але писа-гель-гуманист не міг погодитися на таку долю дитини. Тому кається Свидригайлов («Злочин і покарання»), эбеспечивает майбутнє дітям Катерины Іванівни, намагаючись урятувати свою душу перед особою вічності. Полегшують останні місяці життя Неллі старі Ихменевы («Принижен і ображені»), приймаючи сироту в будинок. Але письменник не зваблюється Він розуміє, що це не вихід із ситуації, потрібні кардиналь ные зміни в суспільстві, щоб відгородити самих беззахисні? від загибелі, створити умови, при яких зникнуть нещасні i у першу чергу - перестануть страждати безневинні діти, отвечав за гріхи дорослих

У романі «Брати Карамазовы» Достоєвський стане ще біс компромисснее у своєму неприйнятті зла, коли скаже вустами Верба на Карамазова, що відкидає майбутнє щасливе суспільство, есл] в основі його закладена сльоза дитини. Яка прекрасна думка Але час іде, і ллються не тільки дитячі сльози, але й кров Зупинити це можуть дорослі, якщо одумаються. До розсудливості призиває у своїх добутках Ф. М. Достоєвський - найбільший гуманіст XIX століття