А. Н. Островський у п’єсі “Гроза”, написаної їм в 1859 році, показав побут і вдачі російського провінційного суспільства того часу. Він розкрив проблеми моралі й недоліки цього суспільства, які ми й спробуємо розглянути, показавши головні риси самодурства деяких персонажів п’єси. У цьому випадку має сенс взяти двох найбільш яскравих представників суспільства часів Островського - Дикого й Кабаниху. Розглядаючи цих персонажів окремо й порівнюючи їх, ми зможемо виявити основні риси самодурства й також деякі пороки й недоліки

Дуже часто характер героя може чітко відбитися в реакції навколишніх на його поводження й у репліках, що ставляться до нього. Так відбулося й у цьому випадку. Жителі Калинова говорять про Дикий і Кабанихе дуже часто, і це дає можливість одержати про їх багатий матеріал. У розмові з Кудряшом Шапкин називає Дикого “ругателем”, Кудряш же називає його (Дикого) “пронизливим мужиком”. Кабаниха називає Дикого “воїном”.

Все це говорить про сварливість і нервозність його характеру, тому що Шапкин і Кудряш лають його між собою не просто так, бачачи, як Дикої вичитує Бориса. Відгуки про Кабанихе теж не занадто утішні. Кулигин називає її “ханжею” і говорить, що вона “жебраків обділяє, а домашніх заїла зовсім”. Це характеризує купчиху з поганої сторони. Більше повне, на мій погляд, подання про людину може дати його мовлення, тобто звичні й специфічні вираження, властивому тільки даному героєві

Ми можемо побачити, як Дикої як ні в чому не бувало просто так може скривдити людини. Він говорить Борисові: “Провалися ти! Я з тобою й говорити-те не хочу, з езуитом”. Із цієї його фрази ми бачимо, що він безграмотний (говорить “з езуитом” замість “з єзуїтом”), так він ще й супроводжує своє мовлення плювком, що остаточно показує його безкультур’я. Взагалі, протягом всієї п’єси ми бачимо його пересыпающим своє мовлення лайкою (“Ти ще що отут! Якого ще отут риса водяного!”), що показує його людиною вкрай грубим і невихованим

Взяти хоча б приклад, коли він якось увечері зайшов до Кабанихе й накричав на неї… Кабаниха ж у своєму мовленні намагається прикинути добре й ласкавої, хоча іноді саме мовлення виявляє негативні риси її характеру, наприклад пристрасть до грошей. Іноді купчиха стає в позу: “Ну, ти не дуже горло-те розпускай!” - звертається Кдикому.

Учинки ж, що характеризують самодурство Дикого й Кабанихи, становлять особливий інтерес. Дикої грубий і прямолінійний у своїй агресивності, він робить учинки, часом зухвале здивування й подив у навколишніх. Він здатний скривдити й побити мужика, не віддаючи тому грошей, а потім на очах в усіх стояти перед ним у бруді, просячи прощення. Він бешкетник, і в буйстві своєму здатний вергати громами на своїх домашніх, у страху скрывающихся від його. Кабаниха ж до абсурду сліпо віддана своїм старим традиціям, змушуючи всіх домашніх танцювати під all so ch. ru 2001 2005 свою дудку

Вона змушує Тихона по^-стародавньому прощатися зі своєю дружиною, викликаючи сміх і почуття жалю в навколишніх. Залишається помітити, що й Дикої, і Кабаниха дуже набожні й релігійні. Дикої, наприклад, у грозі бачить відплата. Отже, ми розглянули основні риси самодурства героїв. Залишається з’ясувати питання: хто ж з них страшнее у своїй життєвій концепції й принципах?

З одного боку, здається, що Дикої грубе’е, сильніше й, отже, страшнее. Але, придивившись ближче, ми бачимо, що Дикої здатно тільки кричати й буйствувати. Зате перед нами відкривається страшна й деспотична сутність Кабанихи. Вона зуміла підкорити собі всіх, тримає все під контролем, вона навіть намагається керувати взаєминами людей, що й приводить Катерину кгибели.

Кабаниха хитра й розумна, на відміну від Дикого, і це робить її більше страшної. Отже, все вищенаведене, на мій погляд, не тільки показує основні риси самодурства Кабанихи й Дикого, але в цілому може відбивати проблеми й недоліки російського суспільства того часу