На сьогоднішній день викладачами СПОУ й Вузов високо оцінені вдосконалені розробки й нові впровадження в педагогічну практику. Тим самим вони домоглися підвищення якості навчальної роботи, активізацію пізнавальної діяльності студентів, розвиток їх розумових здатностей

Значна роль у рішенні даній проблемі, звичайно ж, приділяється формуванню в них умінь і навичок самостійної розумової праці

У спеціальних дослідженнях, в окремих педагогічних виданнях самостійна робота найчастіше розглядається або загалом, виді, або ж даються окремі вказівки для її використання

Рішення поставленого завдання полягає в тім, щоб навчити учнів учитися самостійно, опанувати як можна більшою розмаїтістю видів самостійної роботи, здобувати знання з різних джерел інформації самостійним путем.

Особливо гостро встають наступні питання: як домогтися збільшення обсягу самостійних розумових і практичних дій тих, яких навчають, на цьому етапі навчання; як самостійно аналізувати факти, формулювати висновки, обґрунтовувати свої практичні дії; як раціонально організувати самостійну роботу кожного при підготовці до оволодіння новими знаннями й у процесі їхнього вивчення; які фактори сприяють найкращому розвитку розумових сил студентів, активності їхньої думки; як створити сприятливі умови для формування в них умінь логічно мислитися

Але в даній формі навчання зустрічаються також і недоліки. Найбільш значним недоліком у підготовці студентів є усе ще низький рівень їхньої самостійності в оволодінні й застосуванні знань, неміцність придбаних навичок, умінь

Як відомо, знання, що включається в самостійну діяльність, засвоюється значно краще в порівнянні з тим, що повідомляється педагогом як готове знання. Не розгорнута досить і експериментальна робота з перевірки ефективності самостійного оволодіння тими, яких навчають, новими знаннями. Розкриваються умови застосування, висвітлюються й класифікуються види й форми цієї роботи, спрямовані на озброєння тих, яких навчають, певної системою знань, умінь і навичок головним чином на етапах закріплення правил, понять, законів, їхнього повторення, перевірки засвоєння й зовсім недостатньо на етапі вивчення нового матеріалу

Основними психічними процесами, що беруть участь у прийомі інформації, є відчуття, сприйняття, подання й мислення. Мислення можна розділити на два типи. В одному випадку мислення - це психічний процес прийому інформації, тобто початкове джерело пізнання, в іншому - вища форма пізнання

Зберігання, прийом, переробка й видача інформації здійснюється в головному мозку. Цей процес являє собою сложнейшую систему. У свідомості того, якого навчають, відбуваються сложнейшие процеси сприйняття й мислення в результаті функціонування цієї системи, як при безпосереднім спостереженні, так і в умовах педагогічного процесу

Перша концепція полягає в тім, що в отриманому результаті ретельного аналізу логічних операцій можна виділити клас алгоритмічних операцій. У зв’язку, із чим необхідно базуватися на формуванні загальних методів логічного мислення при самостійному навчанні. Логічне мислення дає можливість рішення цілої серії завдань

Можливість керування системою розглядає друга концепція. Очевидно, концепція найбільш твердого алгоритму в процесі навчання

Розвиток мислення не тільки як нагромадження власного досвіду, а як оволодіння системою суспільно-педагогічних знань розглядає третя концепція

Головним у розумовому розвитку того, якого навчають, є не метод навчання, а зміст навчання саме на цій закономірності ґрунтується четверта концепція

Тепер у вищій школі жодна з концепцій не може бути прийнята як основа для організації активізації пізнавальної діяльності

Але все-таки якщо спробувати використовувати окремі положення цих чотирьох теорій, можна спробувати обґрунтувати методи активізації процесу навчання

Психолого-кібернетична модель діяльності інтелекту в процесі навчання

Для аналізу процесу сприйняття інформації в різних навчальних ситуаціях пропонується скористатися моделлю інтелекту, що складена на підставі структури, наведеної Е.А. Александровим для процесу сприйняття умови завдання і її рішень, а також сприйняття зовнішніх впливів відбору й переробки інформації Н.М. Амосова

Їсти підстава думати, що моделювання, широко застосовуване в сучасній науці, можна використовувати при аналізі процесу навчання для розкриття структури розумових дій, процесу вдосконалювання інтелекту й на цій основі підійти до більше оптимального рішення цього питання. Процес формування фахівця у вузі, говорячи мовою кібернетики, розглядається як процес навчання складної, великої системи кібернетичного типу

В останні роки психологія зазнає впливу від сильної кібернетики що відкриває більше широкі можливості вдосконалювання теорії навчання у вищій школі. При аналізі навчального процесу можна спробувати обпертися на дослідження, проведені кібернетиками в області створення штучного інтелекту

Труднощі, що виникають у процесі навчання при виборі методики викладу навчальної інформації, безпосередньо пов’язані з недостатніми знаннями механізмів сприйняття, мислення й поводження інтелекту. Х. Зидов затверджує, що серед пануючих теоретичних напрямків моделі переробки інформації, очевидно, найбільш придатні для вираження складності людського мислення

Відповідно до цієї моделі інтелект представляється у вигляді центрів, взаємодіючих між собою й зовнішнім середовищем (ВР) через механізми сприйняття, мислення й поводження

До складу моделі інтелекту включені: ПМ - центри пам’яті, Р - рецептори, АР - аналізатори рецепторів, АФ - центри абстрагування й формалізації, Це - центри емоцій, СУТ - система керування гальмуванням, ОИ - центри обробки інформації, КИ - центри конкретизації й інтерпретації, М - нейронна модель

У процесі навчання інтелект одержує інформацію безпосередньо із зовнішнього середовища (печатка, радіо, телебачення й ін.). Тому в наведеній моделі під ВР розуміються всі джерела, звідки інтелект може одержати інформацію. Під рецепторами (Р) маються на увазі всі органи сприйняття зовнішньої інформації: слух, зір, нюх, дотик і др.

Аналізатори рецепторів (АР) виконують функцію оцінки різних сигналів і відповідно до них здійснюють настроювання рецепторів, а при необхідності забезпечують відповідне посилення сигналів перед подачею їх у центри АФ.

Центри АФ сприймають інформацію, відповідним чином формалізують і направляють її в центри пам’яті й обробки інформації

У центрах ОИ інформація переробляється й в абстрактній, формалізованій формі передається в центри конкретизації й інтерпретації, через які здійснюється зворотний зв’язок інтелекту із зовнішнім середовищем

Всі перераховані центри пов’язані із центрами пам’яті (ПМ), у яких записується вся конкретна інформація й логіка дій сней.

Розглядаючи дану модель, варто мати через, що в центрах ПМ виділяються кілька шарів (поверхів). Н.М. Амосов розрізняє три-чотири поверхи моделей зовнішнього миру в корі головного мозку, нейрофізіологи - сім шарів. Звідси, очевидно, треба можливість утворення максимум семиетажних моделей зовнішнього миру, формованих у міру порушення відповідних шарів кори

Механізм сприйняття безпосередньо збуджує самі нижні шари, однак при повторному проходженні інформації через механізм сприйняття порушення проникає в більше високі шари кори головного мозку й модель (М) стає більше багат і стійкої, тому що відбувається багаторазове пропалювання синапсов (прогорение).

При включенні механізму мислення відбувається довільне звертання центрів обробки інформації до моделей, записаним як на нижніх шарах кори головного мозку, так і на більше високих її шарах, викликаючи їхнє багаторазове порушення, а, отже, проникнення інформації в ще більш високі шари з утворенням практично семиетажних моделей зовнішнього миру. Ці моделі створюються не тільки в напрямку від нижніх шарів до верхнього (М 1 ® М 2 ® М 3 ® М 4 - нейронний ланцюжок), але тому що порушення приходить по різних рецепторах і аналізаторам, те й уздовж шару, при цьому утвориться об’ємна структура моделі виду:

¬М 3 ®

¬

М 2 ¬ М 2 ® М 2

¬

¬М 1 ®

Роздратування (стирання) подібних структур відбувається істотно повільніше.

Ці моделі, по суті, не що інше, як психічні новотвори по термінології психологів. Тому, у процесі навчання одночасна подача інформації із всіх можливих каналів сприйняття із включенням механізму мислення дозволяє істотно підвищити стійкість інформації, записаної в пам’яті інтелекту. Інакше кажучи, процес навчання буде відбуватися див більше високим коефіцієнтом корисної дії, якщо правильно організувати роботу механізмів сприйняття й мислення

Pages: 1 2 3

Збережи - » Дидактичний^-дидактичні-психолого-дидактичні аспекти активізації діяльності особистості в процесі навчання . З'явився готовий твір.