Однак виконавча влада все-таки може впливати на законодавчу. Так законопроект, прийнятий палатами конгресу, передається на підпис президентові держави, що може його схвалити, після чого закон набуває чинності. Або протягом 10 днів, відведених йому на підписання, повернути законопроект на доробку. Ця дія називається відкладеним вето. Конгрес може перебороти президентське вето, проголосувавши за нього повторно кваліфікованою більшістю голосів (2/3 голосів у кожній палаті).

Твердий поділ влади привело до того, що в США відсутній інститут парламентської відповідальності уряду. У США жодна з палат, ні конгрес у цілому не можуть змусити президента піти у відставку шляхом несхвалення їх політичної або економічної діяльності

Невідповідальність уряду й президента зовсім не рівнозначна безвідповідальності. Палати американський конгрес вправі ставити й вирішувати питання про відповідальність президента й інших посадових осіб у випадку здійснення ними діяння, кваліфікованих як тяжкі правопорушення або зазіхань на конституцію. У цьому випадку застосовується особлива процедура залучення до відповідальності й ухвалення рішення по суті відома за назвою імпічменту

Конгрес США - один з найважливіших елементів тріади поділу влади. Маючи законодавчу владу, він може впливати на політику й акції президента, і навіть, у виняткових випадках, призивати його до відповіді. Виконавча влада просто зобов’язана завжди шукати шляхи співробітництва з конгресом, тому що для реалізацій своїх цілей уряду гроші доводиться просити в конгресу. Разом з тим при наявність сильного “конгресу” у сучасному державному механізмі пальма першості належить державі

ПРЕЗИДЕНТ. Відповідно до американської Конституції, “виконавча влада здійснюється президентом Сполучених Штатів Америки”. Президент займає вище місце в системі державних органів США. Він глава держави й одноособовий носій виконавчої влади, глава збройних сил і вищий керівник федерального адміністративного апарата. Йому належать широкі указние права й цілий ряд інших прав і привілеїв

Забезпеченням незалежності виконавчої влади, носієм якої є президент, служить особливий порядок його обрання. Пост глави держави в США заміщається шляхом загальних виборів, участь у цьому процесі конгресу може бути зв’язано тільки з особливими, з ряду геть вихідними обставинами

Президентські вибори в США завжди проводяться в заздалегідь обумовлений день - у перший Вівторок після першого понеділка листопада місяця кожного високосного року. Це дозволяє уникнути спеціального призначення дати виборів з боку яких-небудь органів і в теж час досить точно визначає строк президентських повноважень - чотири роки

Загальні умови участі виборців у голосування ті ж, що й при парламентських виборах. Однак процедура проведення голосування й визначення результатів інша

У випадку заміщення глави держави пост президента США займає віце-президент, що стає повноправним главою держави без усяких обмежень на весь період до закінчення терміну повноважень збіглого президента й проведення нових чергових виборовши

Цілям запобігання влади президента служить обмеження можливості переобрання однієї особи на пост глави держави двома строками

Президент США має більші повноваження. І за два сторіччя існування цього поста влада президента не тільки не ослабшала, а навпаки тільки розширилася. За роки існування інституту президентства президентові було делеговано кілька сотень внеконституционних повноважень. По характері здійснення їх можна підрозділити на кілька груп

У першу групу входять повноваження, пов’язані з верховним представництвом країни. Президент - вища посадова особа країни. Він представляє державу у всіх актах внутрішньополітичного й міжнародного життя. При здійсненні своїх зовнішньополітичних акцій президент не має потреби в особливому вповноваженні

Другу й найбільш важливу групу становлять повноваження президента США по керуванню країною. Президент очолює весь федеральний державний апарат, що включає в себе, як цивільну службу, так і збройні сили

Президент США є одноособовою главою виконавчої влади, всі міністри, призначувані президентом “з ради й згоди сенату”, є винятково радниками президента. Кабінет міністрів скликається по особистому бажанню президента й всі питання на порядок денний ставить теж він. Ніякої спеціальної компетенції або питань, относимих до ведення кабінету, ні Конституцією, ні федеральними законами не передбачене

Президент США робить призначення на вищі військові й цивільні посади. Однак такого роду призначення повинні мати місце “з ради й згоди сенату”.

Особливу групу утворять військові й зовнішньополітичні повноваження президента. Він верховний головнокомандуючий збройними силами країни. У цій своїй якості він має у своєму розпорядженні досить важливі повноваження, які виходять за рамки, обкреслені Конституцією

Президент США залишається керівником зовнішньої політики Американської держави. Правда, найважливіші дипломатичні призначення вимагають згоди сенату. Підлягають також ратифікації з боку сенату й міжнародні договори

Звичайно, відзначаючи виняткову важливу роль президента в керуванні країною, не слід бачити в ньому всесильного правителя. Президент зобов’язаний діяти на основі й у рамках закону. Конгрес має більші можливості для того, щоб заблокувати неугодну йому президентську програму або ініціативу. Будь-яка спроба президента вийти за рамки діючого права може бути припинена судовими органами, що володіють правом конституційного нагляду. Система сдержек і противаг працює досить ефективно.

Строго діючи принципу поділу влади, творці Конституції не наділили президента США ні законодавчої, ні судовою владою. Але закладаючи основи механізму сдержек і противаги, вони передбачили й відповідні повноваження в глави держави. Він має право відкладеного вета. Надавши право президентові призначати суддів і зм’якшувати покарання, Конституція створює гарантію проти сваволі суддів

Поділ влади в США не могло б повно відбудуться без існування самостійної й незалежної судової влади. Її представляють, відповідно до Конституції, Верховний суд і такі нижчі суди, які засновуються конгресом. З 1789 року судова система в США не змінилася. Вона представляє трехзвенную систему судів. Вона складається з окружних судів, апеляційних судів і на чолі американській судовій системі коштує Верховний суд США.

Верховний суд є в першу чергу носієм судової влади. Йому належить особливо важлива роль в американській системі поділу влади. Адже Верховний суд не тільки орган загальної юрисдикції. Як перша інстанція він розглядає порівняно нечисленні справи: суперечки між штатами; позови, у яких однієї зі сторін є іноземна держава, і деякі інші. Головна ж його функція, що не відбита в Конституції, складається в здійсненні конституційного нагляду. Верховний суд вправі прийняти до свого розгляду скаргу на рішення будь-якого нижчестоящого федерального суду або суду штату, якщо в ньому торкнуться “федеральне питання” або якщо воно порушує питання про неконституційність закону штату або акту конгресу

Верховний суд приймає справи до розгляду по власному розсуді, якщо визнає їх досить важливими й загальнозначущими. Рішення верховного суду носять остаточний характер і оскарженню не підлягають. Акт, оголошений неконституційним, втрачає юридичну чинність і не підлягає застосуванню адміністрацією й судами

Верховний суд може давати роз’яснення з питань права. Верховний суд дає також тлумачення законів, що носить обов’язковий характер

Верховний суд США складається з дев’яти суддів. Всі вони призначаються президентом “з ради й згоди сенату”. Про строк діяльності суддів Конституція говорить наступне: “Як судді Верховного суду, так і судді нижчих судів, зберігають свої посади доти, поки їхнє поводження є бездоганним”. До будь-якого судді може бути застосована процедура імпічменту, результатом якого може стати відмова від посади

Pages: 1 2 3

Збережи - » Декларація незалежності Північноамериканських Сполучених Штатів . З'явився готовий твір.