Фагоцитоз. Великі молекули органічних речовин, наприклад білків і полисахаридов, частки їжі, бактерії надходять у клітину шляхом фагоцита (гречок. "фагео" пожирати) . У фагоциті особиста участь приймає плазматична мембрана. У тім місці, де поверхня клітини стикається із часткою якої-небудь щільної речовини, мембрана прогинається, утворить поглиблення й оточує частку, що в "мембранному впакуванні" поринає усередину клітини. Утвориться травна вакуоль і в ній переварюються органічні речовини, що надійшли в клітину.

Цитоплазма. Відмежована від зовнішнього середовища плазматичною мембраною, цитоплазма являє собою внутрішнє напіврідке середовище клітин. У цитоплазму еукариотических клітин розташовуються ядро й різні органоиди. Ядро розташовується в центральній частині цитоплазми. У ній зосереджені й різноманітні включення - продукти клітинної діяльності, вакуолі, а також дрібні трубочки й нитки, що утворять кістяк клітини. У складі основної речовини цитоплазми переважають білки. У цитоплазмі протікають основні процеси обміну речовин, вона поєднує в одне ціле ядро й всі органоиди, забезпечує їхню взаємодію, діяльність клітини як єдиної цілісної живої системи.

Ендоплазматическая мережа. Вся внутрішня зона цитоплазми заповнена численними дрібними каналами й порожнинами, стінки яких являють собою мембрани, подібні по своїй структурі із плазматичною мембраною. Ці канали гілкуються, з’єднуються один з одним і утворять мережа, що одержала назву ендоплазматической мережі.

Ендоплазматическая мережа неоднорідна по своїй будові. Відомі два її типи - гранулярна й гладка. На мембранах каналів і порожнин гранулярної мережі розташовується безліч дрібних округлих тілець - рибосом, які надають мембранам шорсткуватий вид. Мембрани гладкої ендоплазматической мережі не несуть рибосом на своїй поверхні.

Ендоплазматическая мережа виконує багато різноманітних функцій. Основна функція гранулярної ендоплазматической мережі - участь у синтезі білка, що здійснюється в рибосомах.

На мембранах гладкої ендоплазматической мережі відбувається синтез ліпідів і вуглеводів. Всі ці продукти синтезу накопичуються н каналах і порожнинах, а потім транспортуються до різних органоидам клітини, де споживаються або накопичуються в цитоплазмі як клітинні включення. Ендоплазматическая мережа зв’язує між собою основні органоиди клітини.

Рибосоми. Рибосоми виявлені в клітинах всіх організмів. Це мікроскопічні тільця округлої форми діаметром 15-20 нм. Кожна рибосома складається із двох неоднакових по розмірах часток, малої й великий.

В одній клітині втримується багато тисяч рибосом, вони розташовуються або на мембранах гранулярної ендоплазматической мережі, або вільно лежать у цитоплазмі. До складу рибосом входять білки й РНК. Функція рибосом - це синтез білка. Синтез білка складний процес, що здійснюється не однією рибосомою, а цілою групою, що включає до декількох десятків об’єднаних рибосом. Таку групу рибосом називають полисомой. Синтезовані білки спочатку накопичуються в каналах і порожнинах ендоплазматической мережі, а потім транспортуються до органоидам і ділянок клітини, де вони потребляютя. Ендоплазматическая мережа й рибосоми, розташовані на її мембранах, являють собою єдиний апарат біосинтезу й транспортування білків.

Мітохондрії. У цитоплазмі більшості клітин тварин і рослин утримуються дрібні тільця (0, 2-7 мкм) - мітохондрії (гречок. <митос> - нитка, <хондрион> - зерно, гранула) .

Мітохондрії добре видні у світловий мікроскоп, за допомогою якого можна розглянути їхню форму, розташування, порахувати кількість. Внутрішня будова мітохондрій вивчена за допомогою електронного мікроскопа. Оболонка мітохондрії складається із двох мембран - зовнішньої й внутрішньої. Зовнішня мембрана гладка, вона не утворить ніяких складок і виростів. Внутрішня мембрана, навпроти, утворить численні складки, які спрямовані в порожнину мітохондрії. Складки внутрішньої мембрани називають кристами (панцира. <криста> - гребінь, виріст) Число крист неоднаково в мітохондріях різних клітин. Їх може бути від декількох десятків до декількох сотень, причому особливо багато крист у мітохондріях активно функціонуючих клітин, наприклад м’язових.

Мітохондрії називають <силовими станціями> клітин> тому що їхня основна функція синтез аденозинтрифосфорной кислоти (АТФ) . Ця кислота синтезується в мітохондріях клітин всіх організмів і являє собою універсальне джерело енергії, необхідний для здійснення процесів життєдіяльності клітини й цілого організму.

Нові мітохондрії утворяться розподілом уже існуючих у клітині мітохондрій.

Пластиди. У цитоплазмі клітин всіх рослин перебувають пластиди. У клітинах тваринні пластиди відсутні. Розрізняють три основних типи пластид: зелені - хлоропласти; червоні, жовтогарячі й жовті - хромопласти; безбарвні - лейкопласти.

Хлоропласт. Ці органоиди втримуються в клітинах листів і інших зелених органів рослин, а також у різноманітних водоростей. Розміри хлоропластів 4-6 мкм, найбільше часто вони мають овальну форму. У вищих рослин в одній клітині звичайно буває кілька десятків хлоропластів. Зелений цвіт хлоропластів залежить від змісту в них пігменту хлорофілу. Xлоропласт - основний органоид клітин рослин, у якому відбувається фотосинтез, тобто утворення органічних речовин (вуглеводів) з неорганічних (З2 і Н2ПРО) при використанні енергії сонячного світла.

По будові хлоропласти подібні з мітохондріями. Від цитоплазми хлоропласт відмежований двома мембранами - зовнішньої й внутрішньої. Зовнішня мембрана гладка, без складок і виростів, а внутрішня утворить багато складчастих виростів, спрямованих усередину хлоропласта. Тому усередині хлоропласта зосереджена велика кількість мембран, що утворять особливі структури - грани. Вони складені на зразок стопки монет.

У мембранах гранів розташовуються молекули хлорофілу, тому саме тут відбувається фотосинтез. У хлоропластах синтезується й АТФ. Між внутрішніми мембранами хлоропласта втримуються ДНК, РНК і рибосоми. Отже, у хлоропластах, так само як і в мітохондріях, відбувається синтез білка, необхідного для діяльності цих органоидов. Хлоропласти розмножуються розподілом.

Хромопласти перебувають у цитоплазмі клітин різних частин рослин: у квітках, плодах, стеблах, листах. Присутністю хромопластів пояснюється жовте, жовтогаряче й червоне фарбування віночків квіток, плодів, осінніх листів.

Лейкопласти. перебувають у цитоплазмі клітин незабарвлених частин рослин, наприклад у стеблах, коріннях, бульбах. Форма лейкопластів різноманітна.

Хлоропласти, хромопласти й лейкопласти здатні клітина взаємному переходу. Так при дозріванні плодів або зміні фарбування листів восени хлоропласти перетворюються в хромопласти, а лейкопласти можуть перетворюватися в хлоропласти, наприклад, при позеленінні бульб картоплі.

Апарат Гольджи. У багатьох клітинах тварин, наприклад, у нервових, він має форму складної мережі, розташованої навколо ядра. У клітинах рослин і найпростіших апарат Гольджи представлений окремими тельцями серповидной або палочковидной форми. Будова цього органоида подібно в клітинах рослинних і тваринних організмів, незважаючи на розмаїтість його форми.

До складу апарата Гольджи входять: порожнини, обмежені мембранами й розташовані групами (по 5-10) ; великі й дрібні пухирці, розташовані на кінцях порожнин. Всі ці елементи становлять єдиний комплекс.

Апарат Гольджи виконує багато важливих функцій. По каналах ендоплазматической мережі до нього транспортуються продукти синтетичної діяльності клітини - білки, вуглеводи й жири. Всі ці речовини спочатку накопичуються, а потім у вигляді великих і дрібних пухирців надходять у цитоплазму й або використовуються в самій клітині в процесі її життєдіяльності, або виводяться з її й використовуються в організмі. Наприклад, у клітинах підшлункової залози ссавців синтезуються травні ферменти, які накопичуються в порожнинах органоида. Потім утворяться пухирці, наповнені ферментами. Вони виводяться із клітин у протоку підшлункової залози, звідки перетікають у порожнину кишечника. Ще одна важлива функція цього органоида полягає в тім, що на його мембранах відбувається синтез жирів і вуглеводів (полисахаридов), які використовуються в клітині і які входять до складу мембран. Завдяки діяльності апарата Гольджи відбуваються відновлення й ріст плазматичної мембрани.

Лизосоми. Являють собою невеликі округлі тільця. Від Цитоплазми кожна лизосома відмежована мембраною. Усередині лизосоми перебувають ферменти, що розщеплюють білки, жири, вуглеводи, нуклеиновие кислоти.

До харчової частки, що надійшла в цитоплазму, підходять лизосоми, зливаються з нею, і утвориться одна травна вакуоль, усередині якої перебуває харчова частка, оточена ферментами лизосом. Речовини, що утворилися в результаті переварювання харчової частки, надходять у цитоплазму й використовуються клітиною.

Pages: 1 2 3

Збережи - » Цитологія . З'явився готовий твір.