Протягом багатовікової військової історії тактика наступального бою безупинно мінялася насамперед під впливом удосконалювання сил і засобів збройної боротьби. На ранній стадії розвитку військового справи, коли знищення супротивника досягалося тільки силою безпосереднього фізичного впливу воїнів холодною зброєю, настання велося в щільно зімкнутих побудовах і розвивалося на невелику глибину. Воно містило в собі в той час, по суті, один елемент - удар військ. Надалі, у зв’язку з ускладненням бойових дій, з’являються й інші елементи наступального бою. Так, з винаходом пороху, а потім і вогнепальної зброї, важливу роль у бої став грати вогонь. Одночасно все більшого значення набував маневр військ. Особливо мистецьки застосовували маневр у бої російські полководці Петро I, П. Я. Румянцев, А. В. Суворов, М. И. Кутузов і інші

У міру розвитку зброї й бойової техніки глибше й всебічне ставав взаємозв’язок вогню, удару й маневру, а в місці з тим мінялося і їхнє співвідношення в наступальному бої. У період, коли вогневий вплив військ, що наступали, на супротивника було порівняно слабким, вогонь лише забезпечував їхньої дії, підготовляючи вирішальний момент атаки - штиковий (шабельний) удар. Зі збільшенням моці вогнепальної зброї, особливо з появою нарізної зброї, значення вогню в бої неухильно зростало

Починаючи із другої половини XIX в. основний збиток супротивникові в бої наносився вогнем. Якщо в період наполеонівських воєн втрати особового складу від рушничного артилерійського вогню становили 40%, а від холодної зброї - 60%, то у франко-прусской війні 1870-1871гг. втрати від вогню зросли до 90%.

Подальше підвищення ролі вогню в наступальному бої пов’язане з надходженням на озброєння скорострільної й далекобійної артилерії, а також кулеметів. Наприклад, у ході першої світової війни вогнева міць піхотних дивізій внаслідок насичення їхньою автоматичною зброєю й артилерією зросла в 2, 5-3 рази. У результаті рукопашна сутичка - штикова атака піхоти й шабельний удар кіннот поступово поступилася місцем ближньому вогневому бою. Зложився груповий бойовий порядок навколо сильних ударно-вогневих засобів - знарядь безпосереднього супроводу, а потім і танків, що привело до підвищення маневреності військ і більше швидкому руху їх у глибину оборони супротивника

Наступальний бій придбав загальновійськовий характер. Успіх досягався спільними зусиллями всіх пологів військ і засобів, участвовавши в бої. У зв’язку із цим підвищилася роль взаємодії в настанні. Одночасно під впливом нових засобів боротьби зростала активність і напруженість бойових дій, збільшувався просторовий розмах операцій (боїв) .

Навчальні питання

1. Ціль настання. Способи переходу в настання. Бойовий порядок полку. Зміст бойових завдань. Поняття про ядерну й вогневу поразку супротивника

Настання проводиться з метою розгрому (знищення) супротивника й оволодіння важливими районами (рубежами, об’єктами) місцевості. Воно полягає в поразці супротивника всіма наявними , способами рішучій атаці, стрімкому просуванні військ у глибину його розташування, знищенні й полоні живої сили, захопленні озброєння й техніки, різних об’єктів і намічених районів (рубежів) маетности.

Настання може вживати після тривалої або короткочасної оборони, при переході військ у контрнаступ і для розвитку успіху, досягнутого в наступальній (контрнаступательной) операції

Залежно від обстановки й поставлених завдань настання може вестися на що обороняється, наступаючого або отходящего супротивника

Настання полку на супротивника, що займає підготовлену оборону, як правило, здійснюється з положення безпосереднього зіткнення з ним, а на поспішно перешли до оборони - з висуванням із глибини. Воно звичайно починається проривом оборони супротивника, заключавшимся в зломі її ударами всіх видів зброї й рішучою атакою танкових і мотострілкових підрозділів на вузькій ділянці (ділянках) , у створенні пролому в обороні й наступному її розширенні в сторони флангів і в глибину. При наявності в обороні супротивника розривів, проміжків і відкритих флангів полк може переходити в настання у всій смузі шляхом нанесення декількох ударів по найбільш слабких ділянках оборони, здійснення маневру мотострілковими й танковими підрозділами і їхньою спільною атакою супротивника із фронту, флангів, тилу з одночасним охопленням його по повітрю

Настання на наступаючого супротивника ведеться шляхом зустрічного бою, а на що відходить - шляхом його переслідування

При веденні настання із застосуванням тільки звичайної зброї розгром конфронтуючого супротивника, як правило, здійснюється послідовною вогневою поразкою його перших, другого ешелонів і резервів при одночасному впливі на найважливіші об’єкти на всю глибину досяжності стрілянини й рішучим настанням мотострілкових і танкових підрозділів у призначені їм смугах з оволодінням наміченими районами (рубежами) .

При веденні настання із застосуванням ядерної зброї розгром супротивника здійснюється одночасною поразкою ядерними ударами його конфронтуючого угруповання й важливих об’єктів на всю глибину досяжності стрілянини із завершенням їхнього знищення наступними ядерними, вогневими ударами й стрімким настанням мотострілкових і танкових підрозділів по напрямках і захопленням важливих районів (рубежів) .

У всіх випадках настання повинне проводитися у високому темпі, неспинно, удень і вночі, зі швидким переносом підсиливши в глибину, широким застосуванням охоплень і обходів супротивника, у тому числі, по повітрю, а на приморських напрямках - з моря, нанесенням по ньому одночасних ударів із фронту, у фланги, у тил і з повітря, розчленовуванням і знищенням його по частинах

Темпи настання мотострілкової (танкової) дивізії можуть становити на Західному театрі воєнних дій 20-30 км, а мотострілкової дивізії на автомобілях - 15-20 км у добу. На інших театрах воєнних дій вони можуть бути іншими

Танковий полк і мотострілковий полк на бойових машинах піхоти мотострілкової дивізії звичайно застосовуються в першому або в другому ешелоні дивізії на напрямку її головного удару; мотострілковий полк на бронетранспортерах або на автомобілях, як правило, у першому ешелоні дивізії, а окремий танковий батальйон - у загальновійськовому резерві

Танковий батальйон мотострілкового полку (мотострілковий батальйон танкового полку) на початку настання звичайно надається мотострілковим (танковим) батальйонам першого ешелону. При розвитку настання в глибині він може діяти й самостійно в повному складі

Мотострілковий (танковий) полк першого ешелону наступає в смузі до 5 км; батальйон - на фронті до 2 км.

Полк прориває оборону супротивника звичайно на одній ділянці. Ширина ділянки прориву може становити: полку - 2-3 км, батальйон у цьому випадку наступає на фронті до 1 км.

Бойове завдання полку визначається залежно від складу й стану угруповання супротивника, побудови його оборони й ступеня інженерного встаткування опорних пунктів, районів і позицій, задуму бою, складу й бойових можливостей полку, характеру місцевості й інших умов обстановки

Полку першого ешелону вказуються найближче завдання й напрямок продовження настання

Полку другого ешелону вказуються найближче завдання й напрямок продовження настання

Найближче завдання полку першого ешелону полягає в розгромі у своїй смузі настання першого ешелону бригади, що обороняється, полку супротивника й оволодінні першою позицією; подальше завдання - у розвитку настання, розгромі його бригадних (полкових) резервів і оволодінні їхнім рубежем. Напрямок продовження настання полку визначається з таким розрахунком, щоб забезпечувалися розгром дивізіонних резервів супротивника й виконання завдання дивізії, поставленої на добу настання

Найближче завдання полку другого ешелону при уведенні його в бій можуть полягати в розвитку настання, завершенні розгрому разом з полками першого ешелону дивізіонних резервів супротивника й оволодінні призначеним рубежем. Напрямок продовження настання полку визначається з таким розрахунком, щоб забезпечувалося виконання бойового завдання дивізії на всю глибину

Pages: 1 2

Збережи - » Ціль настання. Способи переходу в настання . З'явився готовий твір.