Варвара Кабанова, персонаж драми Островського “Гроза”, при пильному прочитанні викликає значний інтерес читача. У цій дівчині видний характер, і характер досить сильний. Нехай вона й не намагається відкрито боротися зі своєї Даний текст призначений тільки для приватного використання 2005 матір’ю й порядками, що панували в місті Калинове. Але проте вона зовсім не збирається поводитися так, як того вимагає її владна й жорстокосерда мати

Варвара прекрасно розуміє, що вона сама господарка своєї долі. Варвара - дівчина реалістична, і в цьому вона істотно відрізняється від романтичной і мрійливої Катерины. Варячи критикує все, що говорить її мати

Це показує, що дівчина досить розумна, щоб зрозуміти: всі, чим живуть люди в місті, уже застаріло. Далі, по ходу дії п’єси, читач усе більше й більше переконується в розумі й проникливості Варвари. Адже Варвара відразу догадується, що Катерина тужить за якимось чоловіком. І чоловік цей - не її чоловік. Про це свідчить наступний діалог. Катерина говорить про своє бажання: “Зробиться мені так задушливо, так задушливо вдома, що бігла б. І така думка прийде на мене, що, кабы моя воля, качалася б я тепер по Волзі, на човні, з піснями, або на трійці на гарної, обійнявшись…

”. На що Варячи справедливо зауважує: “Тільки не із чоловіком”. Дійсно, серце Катерины тужить, душу її неспокійна. Молода жінка тепер зрозуміла, наскільки важка життя вневоле.

Тому й рветься вона кудись, де немає докучливої свекрухи, слабохарактерного чоловіка й тяжких порядків. Примітно, що сама Катерина до кінця не розуміє свого бажання. А Варячи вже про усім догадалася. Катерина мучиться, метається місця собі не може знайти. А реалістична Варвара прямо говорить: “От перегоди, завтра братик виїде, подумаємо; може бути, і бачитися можна буде”.

Варвара дивиться на життя дуже прагматично, на прагне насолоджуватися всіма радостями життя й охоче це робить. А Катерине на всі її роздирання вона радить: “А що за полювання сохнути-те! Хоч умирай з туги, пошкодують, що ль, тебе! Як же, чекай

Так яка ж неволя себе мучити-те!”. Здається, що Варвара набагато розумніше й досвідченіше, ніж Катерина. А насправді остання - замужня жінка, а Варячи - ще тільки молода недосвідчена дівчина. Але Варячи набагато краще розбирається в житті. Вона розуміє, що ніхто навколо не проявляє друг до друга жалості й жалю. А раз так, то не має ніякого змісту мучити себе, намагаючись неухильно виконувати чужі розпорядження

И разом з тим Варвара розуміє, що потрібно вміти створювати видимість пристойності, щоб відкрито не вступати в конфлікт із існуючими правилами й традиціями. Варвара вміє бачити чужий обман і святенництво. Про цьому ясно свідчить один епізод. Катерина й Варвара розмовляють, і раптом з’являється божевільна бариня

По своєму звичаї недоумкувата баба говорить про божу кару, про вогонь, у якому будуть горіти всі грішники. Після її відходу Катерина по-справжньому перелякана. Вона говорить: “Ах, як вона мене злякала! я тремчу вся, точно вона пророкує мені що-небудь”.

Катерина передчуває щось погане, хоча до трагедії ще далеко. Розвинена уява служить дівчині погану службу, вона втрачає почуття реальності. І починає мучитися від незрозумілої тривоги

А Варвара реагує на слова божевільної барині дуже просто: “На свою би тобі голову, стара карга!”. Варвара ні на секунду не приймає слова божевільної барині близько до серця. Вона заспокоює Катерину, говорить, що бариня “усім так пророкує”: “Все життя змолоду-те грішила. Запитай-Ка, що про неї порасскажут!

От умирати-те й боїться. Чого сама боїться, тим і інших лякає”. Варвара не допускає думки, що слова божевільної баби можуть хоча б щось значити. Вона не боїться порожніх тривог і хвилювань, тому їй набагато легше жити на світі. Але разом з тим Варвару не можна обвинуватити у відсутності чуйності й жалю кближним.

Варвара щиро печеться про Катерине. Сама того не бажаючи, Варячи штовхнула Катерину на згубний шлях. Адже саме вона влаштувала зустріч своєї зовиці з коханою людиною. Але чи могла думати Варвара, що доля жінки зложиться настільки трагично! Ідучи на подібний крок, Варвара сподівалася, що Катерина стане небагато веселей і счастливей, коли виявиться поруч із улюбленим чоловіком

Варвара просто не зрозуміла, що Катерина - несхожий на неї людина, вона міряє людей по своїх мірках. Варвара прекрасно знає свого брата, говорить, що як тільки він вирветься з-під материнського контролю, то обов’язково зап’є. Так і відбувається насправді. Варенька прекрасно розбирається в житті й у людях, які неї оточують. Вона тільки не може до кінця зрозуміти Катерину, адже та так сильно відрізняється від всіх

Варвара сама охоче проводить час із Кудряшом, тому вона анітрошки не засуджує Катерину за її поводження. У свідомості Варвари діє установка, що можна поводитися так, як хочеш, головне - створити потрібне враження. І тому вона сама із задоволенням порушує будь-які заборони, нікого не ставлячи про це в популярність. Варвара всіляко бажає врятувати Катерину від каяття

Вона вмовляє її, намагається привести в почуття. Але всі угоди виявляються неспроможні. Катерина зізнається у вчиненому й викликає на себе гнів чоловіка й свекрухи

Зрозуміло, доконане злочин не може пройти непоміченим і для Варвари. Вона також випробовує на собі гнів матері. Але з нею жарти погані

Як тільки ситуація перестала неї влаштовувати, непокірлива дівчина втекла з рідного дому. Про це говорить сам Тихін: “Варвару маменька точила-точила; а та не стерпела, та й була така - взяла та й пішла”. При цьому ніхто не знає, куди пішла розпачлива дівчина: “Говорять, з Кудряшом з Ванькой утекла, і того також ніде не найдут. уже це, Кулигин, треба прямо сказати, що від маменьки; тому стала неї тиранити й на замок замикати. “Не замикайте, говорить, гірше буде!

” От так і вийшло”. Важко сказати, як зложиться доля Варвари далі. Можна будувати різні здогади й припущення відносно тою, чи повторить Варвара долю своєї матюкай

На перший погляд, здається, що немає. Адже дівчина сміла, вона не боїться кинути виклик навколишньої. Її вчинок, коли вона влаштовує для Катерины зустріну з улюбленим, говорить сам за себе. Хіба Варвара не знала всі можливі для себе наслідку цього кроку?

И проте вона надходить саме так, як уважає потрібним. Дівчина прекрасно знає ціну любові. І вважає несправедливим, якщо Катерина у своєму житті буде обділена цим прекрасним почуттям. Життя Варвари так само нудна й убога, як і в більшості людей у місті Калинове.

Але проте дівчина знаходить для себе можливість хоч якось скрасити своє існування. Вона не вважає ганьбою для своєї сім’ї, якщо зовиця буде змінювати чоловікові, адже Варвара прекрасно бачить, що насправді із себе представляє її брат. Дівчину можна назвати цинічної, але цей цинізм зовсім нормальний, якщо враховувати умови, у яких вона виросла. Варварові з дитинства оточують неправда й удавання. І тому вона краще інших засвоює прислів’я: “З вовками жити - по-вовчі вити”.

А Катерина метається, намагається знайти для себе відповіді на питання, які зовсім не існують. Варвара може здатися занадто реалістичної, але їй не відмовиш у здоровому глузді. Будь вона на місці Катерины, дівчина нізащо не зізналася б у вчиненому. Справді, кому погано від того, що Катерина якийсь час провела поруч із коханою людиною?

Можна розглянути характер Варвари з іншої сторони. Цілком можна представити, що згодом вона стане схожої на свою матір. Адже Варвара вміло грає за неписаними правилами, які існують у місті Калинове. Вона вміє причинятися, брехати, вивертатися. Хіба не зможе вона згодом стати такий же жорстокосердої, як і сама Кабаниха?

Правда, все-таки не хочеться в це вірити. Адже Варвара цінує волю, а виходить, згодом вона навряд чи захоче кого б те не було позбавляти такого коштовного права, як особиста незалежність. Можливо, згодом вона зможе стати такий же владної, як і неї мати

Але навряд чи вона стане такий же жорстокої й безсердечної

Збережи - » ЧиПовторить Варвара долю своєї матері? . З'явився готовий твір.